Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова відзвітувала за перші 20 днів перебування на посаді. Про свої перші враження, завдання та справи вона написала на своїй сторінці у Фейсбуці.
"За 20 днів на посаді уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до мене надійшло 3876 звернень. Вони надходять у різний спосіб: на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс Президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів", - написала Решетилова, зазначивши, що 302 звернення не стосуються захисту прав військовослужбовців - вони були скеровані у відповідні відомства.
Рекордсменами за кількістю стали звернення з ненаправлення на ВЛК і лікування та проблема переміщення між підрозділами, зазначила уповноважена.
"Щодо першого. Забігаючи наперед, скажу, що так, я знаю, що деякі військовослужбовці зловживають можливістю проходження ВЛК, що командири в умовах катастрофічного дефіциту особового складу не можуть собі дозволити відправляти на лікування за найменшої скарги.
Але. Серед звернень, які отримала я, - ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі посттравматичні розлади тощо. Нескладно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів.
Проте зі звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків навіть власного підрозділу - дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу", - підкреслила Решетилова.
"Переміщення. Думаю, тут ви й самі все знаєте, - продовжила омбудсменка, -. У листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке і зрозуміле переміщення через Армію+. Але дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу. Вчора мені один офіцер прямим текстом сказав: “Ми не дозволимо красти у нас людей”. Але військовослужбовці - не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу - це найперший показник лідерських якостей командира.
До речі, щодо якостей командира. Яскравий приклад з одного звернення. У військовослужбовця на фронті загинули брат і батько. Він має повне право звільнитися з війська. Але він не хоче звільнятися, єдине, про що він просить, - перевести його в тилову частину, щоб було спокійніше мамі. Командир не погоджує, тягне час. Зрештою затверджує план переміщення його в піхотний підрозділ. Як охарактеризувати такого командира?"
Кожне питання команда омбудсменки намагається вирішити в індивідуальному режимі. Але, наголошує Решетилова, потрібні системні рішення, які б унеможливили появу багатьох порушень.
Дуже важливою і важкою є проблема СЗЧ. Її Уповноважена називає комплексною і такою, яка, до певної міри, є наслідком незабезпечення прав військовослужбовців, постійної ситуації невизначеності для особового складу, виснаження, а в окремих випадках - страху смерті, що цілком природно для живої людини.
"Моя послідовна позиція, - пише Решетилова, - коли йдеться по такі емоційні стани, ніякий страх кримінальної відповідальності їх не пересилить. І вирішення цієї проблеми треба шукати в іншій площині, де йдеться про мотивацію, довіру до командира і страх його підвести, братерство і моральну відповідальність за зраду побратимів. Я вже бачу, як частина військових, прочитавши ці слова, скептично всміхнулись. Бо, на жаль, для більшості підрозділів нашого війська слова “довіра” і “братерство” звучать як пафосне ніщо. Але є й інші приклади, які доводять, що там, де командири, головні сержанти - справжні лідери, де працює психологічна підтримка і ЦВС, проблема СЗЧ практично вирішена".
Але, на жаль, навіть коли люди вирішили скористатися законом про повернення, це їм не вдається. Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності.
Але навіть після прийняття судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань - поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати", - написала вона.
Розповіла Решетилова і про проблеми зі зверненнями щодо військовополонених і тих, хто пропав безвісти - це третя за кількістю категорія звернень.
Оскільки в державі існує ціла “інфраструктура” по роботі з родинами зниклих безвісти - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Ірина Верещук координує цю роботу від Офісу Президента, Уповноважений ВР з прав людини, Уповноважений з питань зниклих безвісти, Цивільно-військове співробітництво ЗСУ, цим ніби є кому займатись. Але є питання, на які рідним ніхто не відповідає, тож звертаються до омбудсменки. Частіше за все - це питання комунікації з військовими частинами.
Найстрашнішими і найскладнішими зі звернень омбудсменка назвала звернення про катування, побиття і жорстоке поводження.
За 20 днів їх надійшло шість. Ніби мало, але вони є, і далеко не всі звертаються.
"По одному з них, де заявники надали відео, ми оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, - систематична практика в цьому батальйоні. За моєю заявою ДБР відкрило кримінальне провадження, триває також службове розслідування, командира відсторонено від виконання посадових обов’язків", - повідомила Решетилова.
"Але в мене залишаються питання, - написала уповноважена. - Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів. І це заслуговує на окрему перевірку, результатом якої має бути сигнал усім відповідним службам і органам - за бездіяльність теж доведеться відповідати".
І додала, відповідаючи на можливі коментарі:
"Передбачаючи коментарі, що, мовляв, це, мабуть, "аватарів" виховували, і вони скаржаться. У вищезгаданому випадку з командиром батальйону - так, спочатку з його боку це було привселюдне покарання “аватара”. Потім він почав катувати інших “порушників”. Я потім, відчувши безкарність і необмежену владу, він почав застосовувати насильство “під настрій”, до будь-кого з військовослужбовців. І це дуже показова історія. Сьогодні ви виправдовуєте насилля до когось, а потім це насилля може повернутися до вас. Не робіть так. Яка б ситуація не була, завжди чиніть по закону, не толеруйте насилля. Це не лише про правове поле, в якому зобовʼязані діяти Сили оборони, це про гідність і повагу до себе кожного військовослужбовця.
При цьому я розумію глибину проблеми алкоголізму і вживання наркотиків у війську. "
Всього двадцять днів роботи, які виявили величезний пласт проблем, що стоять перед українським військом, так би мовити, усередині. Чим менше їх залишиться, тим сильнішими будуть ЗСУ. Але це завдання не тільки (і не стільки) омбудсменки, а всієї армії.
Нагадаємо, поки не було посади військового омбудсмена, зверталися до уповноваженого Верховної Ради Дмитра Лубінця.
Протягом минулого року на гарячу лінію уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 109 417 телефонних дзвінків, повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець. За його словами, серед основних питань найбільше стосувалися прав військових. Зокрема, Лубінець зазначив, що основними питаннями, з якими зверталися громадяни, були:
права військових — 16 973;
процесуальні права та права в місцях несвободи — 8 111;
соціальний захист та пенсійне забезпечення — 3 108;
інформаційні права — 2 657;
права споживачів — 2 582.
«Всього заявники у зверненнях порушили 66 339 питань», – додав Лубінець.