Що означають перші кроки Трампа для США та світу?

Насправді, все що за перший день свого президентства зробив Трамп є дуже логічним. Він спілкується зі своїм виборцем і тими елітами, які його підтримують.

Трамп електорально спирається на дуже фрагментовану аудиторію, де є і традиціоналісти – фундаменталісти, і білі націоналісти, і більш-менш притомні консерватори, і конспірологи, і неонацисти.

І – якщо казати про широкі «народні маси» – невдоволені глобалізацією у всіх її формах. Від економічної до соціальної і інформаційної. Їх всіх обʼєднує хіба що ресентимент (у кожного свій) з його бажанням простих рішень, які «повернуть їм відчуття гідності» і бажання покращення свого матеріального становища.

Останнє – спільний інтерес і техномагнатів, і Джона, який втратив роботу, бо завод, де працювали його дід, батько і він закрився через зростання Китаю або через доступні товари з Мексики, Канади і Європи.

Вихід США з Паризької кліматичної угоди (щоб нафтові і газові компанії могли ще більше збільшити видобуток), зняття обмежень у сфері штучного інтелекту, заяви, що мита, спрямовані проти Мексики і Канади запрацюють вже 1 лютого – вони про, у першу чергу, економічний запит його донорів та виборців.

На соціальний запит окремих груп його виборців відповідають скасування норм щодо просування расової рівності, боротьби з гендерною дискримінацією, відповіді уряду США на пандемію Covid-19. Це все має сподобатися консервативним і традиціоналістським колам.

Обмеження на імміграцію відповідають і на економічний, і на соціальний запит. Обмеження у тому числі спрямовані на зниження конкуренції на ринку праці у робітничих і низькооплачуваних категоріях зайнятості. А соціальний запит від правих на «збереження ідентичності Америки» ніхто і не скасовував.

Ну і чистої політики вистачає – вихід з ВООЗ (до якої у Трампа особиста вендета), призупинення допомоги іноземним організаціям (мова у першу чергу про гуманітарні програми, у тому числі по боротьбі з голодом чи допомоги біженцям, наприклад), повторне накладання обмежень на Кубу, замороження найму на держслужбу і оце все.

Особливої уваги, звісно, заслуговує помилування тих, хто штурмував Капітолій – серед них є, наприклад, лідер неонацистів з Proud Boys Енріке Тарріо, якого засудили до 22 років увʼязнення.

Особливо іронічно виглядає зупинка блокування TikTok. Трамп призупинив на 75 днів дію заборони на використання платформи TikTok на території США. Після цього терміну він планує надати своїй адміністрації «можливість визначити відповідний курс, який дозволить захистити національну безпеку та уникнути раптового закриття комунікаційної платформи». Хоча єдина реальна причина цього рішення – бажання зберегти контакт з молодою аудиторією, яку вдалося непогано мобілізувати саме завдяки китайському додатку.

Перейменування Мексиканської затоки і повернення назви Мак-Кінлі горі Деналі (найвищій у Північній Америці) це теж пас правому електорату і самому собі. Обама перейменував гору Мак-Кінлі на честь місцевого племені корінних американців, а нащадок мігрантів у третьому поколінні Трамп знову переназвав її на честь свого політичного кумира. Нагадаю, Мак-Кінлі приєднав до США Гавайські острови і Пуерто-Рико, активно проводив протекціоністську політику і був застрелений лівим терористом.

Що про весь це потік рішень можна сказати? Безмежний популізм у поєднанні з політичною практичністю (як з TikTok, пасами техногігантам і нафтовикам). Трамп продовжує використовувати популістську риторику і він дає своєму виборцю рівно те, чого той чекав – враження швидких рішень по внутрішній американській політиці. Бо як воно запрацює ми ще тільки подивимося. Але завжди буде можливість сказати, що я зробив що міг, але Deep State мені завадив.

Те, що Трамп 20-21 січня майже не займався тим, що хвилює нас – навіть добре. Бо цей угар популізму і віртуальних рішень проблем, які не мають простих рішень – явно не те, що потрібно для України, яка веде війну за свою субʼєктність.