Як ЄС намагається убезпечити заморожені активи РФ і які ризики несе Трамп

Мовчання Трампа в інавгураційній промові про Україну насправді є не просто політичним фактом.

Протягом останнього року, використовуючи гучні слова щодо необхідності мирних переговорів, новий-старий президент США оминав увагою інші чутливі теми, які пов’язані з Україною.

Одна з таких тем, про яку Трамп досі прямо не висловлювався, – доля заморожених резервів російського Центробанку.

Ризик непродовження санкцій і де-факто повернення заморожених активів Росії став цілком імовірним.

І у Брюсселі довелося шукати терміновий запобіжник від цього сценарію.

Про те, що може статися з замороженими активами РФ за правління Дональда Трампа, читайте в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського Захист від Орбана: як Трамп "підвісив" долю російських активів і що робитиме ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Після обрання нового президента США у чутках навколо переговорів питанню конфіскації активів приділялося не так багато уваги, як розміщенню миротворців в Україні чи питанню кордонів.

Проте вже у 2025 році з’явилася інформація, що адміністрація Байдена може прийняти рішення про конфіскацію заморожених активів РФ ще до закінчення його каденції.

Хоча ці плани так і не втілилися в життя, окремі деталі, які з’явилися у медіа, можуть у подальшому стати частиною стратегії вже адміністрації Трампа.

Згідно з ними, США мали б конфіскувати суверенні активи Росії одночасно з ЄС та іншими союзниками, а потім перевести їх на спеціальний "ескроу-рахунок" (тобто рахунок, кошти на якому можуть бути повернуті власнику за умови виконання певних умов), на якому вони залишатимуться заблокованими до укладення договору, який завершить російську агресію проти України.

Що буде далі: чи гроші повернуться в розпорядження Москви, чи будуть передані Україні – не деталізується.

Однак такий поворот подій цілком вписується в образ Трампа і його стиль мислення, коли гроші – особливо коли йдеться про сотні мільярдів доларів США – стають важелем тиску і одним із ключових аргументів у майбутніх переговорах.

Та щоб ця стратегія була реалізована, нова команда Білого дому має заручитися підтримкою Європейського Союзу або принаймні просувати це питання за допомогою свого давнього друга – угорського прем’єра Віктора Орбана.

Європейські санкції проти Росії, в тому числі блокування резервів Центробанку РФ, запроваджені не до завершення агресії, а підлягають продовженню що пів року.

І згода на їхнє продовження має бути надана всіма державами-членами.

Угорщина вже неодноразово використовувала у власних інтересах питання продовження санкцій і може накласти вето на продовження санкцій.

В ЄС почали шукати план "Б", який було знайдено у вигляді… повноважень бельгійського короля Філіпа I.

У 1944 році, згідно зі спеціальним декретом, бельгійського монарха було наділено можливістю блокувати виведення активів із країни.

І хоча 21 січня ввечері брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк написав, що, швидше за все, санкції ЄС будуть продовжені в координації з новим урядом США, проте застосування опції з королівським декретом не залишається нереалістичним.

Пропозиція щодо передачі заморожених активів РФ на "ескроу-рахунок" є ще дуже сирою: наприклад, незрозуміло, як вирішити питання з погашенням "репараційної позики" у 50 млрд доларів.

Проте цей сценарій уже зараз не видається оптимальним для України.

Фактично формула, яку неодноразово повторювали наші союзники: "Російські активи залишатимуться знерухомленими, поки Росія не відшкодує Україні завдану шкоду", – може змінитися на "доки Росія не укладе мирну угоду".

Однозначно, що доля цих активів буде важелем у майбутніх переговорах.

Проте завдання українського уряду – зробити так, щоб цей важіль був використаний в інтересах саме України та постраждалих від російської агресії.

Докладніше – в матеріалі Івана Городиського Захист від Орбана: як Трамп "підвісив" долю російських активів і що робитиме ЄС.