Аляксандр Лукашенко, якого напередодні начебто всьоме переобрали на пост президента Білорусі, навряд чи ближчим часом втратить контроль над країною, оскільки ані в Білорусі немає резерву до спротиву, ані в Росії на разі до цього не готові, пише у своєму матеріалі «Лукашенко грається у вибори й боїться вторгнення» оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.
Автор зазначає, що насильницьке відсторонення Лукашенка від влади у Білорусі після придушення протестів у 2020 році виглядає малоймовірним сценарієм. А от остаточна анексія Білорусі Росією цілком ймовірна, однак на фоні війни, яку Росія провадить в Україні, це зараз не пріоритет.
«Спецоперація із заміни Лукашенка на відверто проросійського політика може спровокувати в країні нову політичну кризу й створити для Кремля проблеми, які йому зараз не потрібні», - пояснює Кравченко.
Саме тому Лукашенко зараз почувається на посту дуже впевнено і навіть докладає чималих зусиль для легітимізації своєї останньої «перемоги на виборах» та «перезавантаження» власної легітимності в очах США та ЄС, КНР і РФ після розгону протестів у 2020 році.
«Щоб навести мости, Лукашенко у своїх публічних заявах демонструє, що є гарантом суверенітету Білорусі. І навіть звільняє політичних в’язнів», - вказує автор.
При цьому Кравченко зауважує, що зараз немає ознак того, що Захід зніме санкції й відновить політичний діалог із Білоруссю. Так, у грудні ЄС ввів нові санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за репресії проти опонентів режиму.
«Та й немає надії, що ослаблення санкційного тиску з боку Заходу або встановлення політичних контактів із самопроголошеним президентом зменшать залежність Мінська від Москви або призведуть до лібералізації режиму… Адже сутність режиму не змінилася й репресії проти незгодних тривають, а Лукашенко так само залишається союзником Путіна», - йдеться в матеріалі.
Напередодні в Білорусі відбулись чергові псевдовибори, після яких Центральна виборча комісія Білорусі заявила, що Лукашенко, який править країною з 1994 року,переміг із 86% голосів.
Водночас вибори проходили без участі західних спостерігачів та без відкриття дільниць за кордоном. Сам білоруський диктатор заявив, що йому «фіолетово», чи визнають їх результат за кордоном.