Вчені почали чіпувати бджіл мікрочипами з QR-кодами для чого це

Нововведення дозволить відстежувати їх пересування та час перебування поза вуликом, щоб краще зрозуміти поведінку бджіл.

 У сільських районах Пенсільванії та Нью-Йорка дослідники прикріпили мініатюрні QR-коди на спини тисяч медоносних бджіл та встановили датчики на входах до вуликів.

Про це пише HardwareX.

Технологія дозволила вченим отримати унікальні дані про поведінку бджіл, які раніше були недоступні. Експеримент вже допоміг краще зрозуміти їхню загадкову поведінку, хоча результати ще не остаточні.

Дослідження показують, що медоносні бджоли можуть літати на відстань до 10 км від вулика, проте такі випадки рідкісні. Ентомологи поставили за мету з'ясувати, наскільки точна ця оцінка. Для цього вони розробили систему зчитування QR-кодів, які закріплюють на бджолах. Це дозволяє автоматично фіксувати кожен виліт і повернення бджіл, їхній індивідуальний ідентифікатор, дату, час, температуру, а також тривалість перебування поза вуликом.

Технологія перевершує традиційні методи спостереження, надаючи точні дані про поведінку бджіл. Наприклад, з понад 32 000 позначених бджіл було виявлено, що більшість вильотів тривають від 1 до 4 хвилин, а тривалі подорожі — не більше 20 хвилин. Лише 34% бджіл перебували поза вуликом понад 2 години, і це, ймовірно, було пов’язано з пошуком їжі у періоди дефіциту квітів.

Дослідження також уточнило тривалість життя бджіл: вони збирають корм значно довше, ніж вважалося раніше. Якщо раніше середня тривалість життя оцінювалась у 28 днів, то нові дані свідчать, що бджоли можуть жити до 6 тижнів, починаючи збирати корм лише з двотижневого віку.

Науковці працюють над узгодженням даних про поведінку бджіл із їхньою "мовою танців", щоб точніше оцінити, як далеко вони відлітають. Це дослідження також може вплинути на рекомендації для органічного бджільництва, яке вимагає дотримання відстані від забруднених територій.