Військові амбіції Росії в Арктиці

Ситуація в Арктиці набирає глобальної уваги, оскільки Росія зміцнює свої військові позиції в цьому стратегічно важливому регіоні. Згідно з аналітичним порталом Statista, Росія має найбільшу військову присутність в Арктиці, побудувавши значну кількість баз ще за часів СРСР. Це дає РФ суттєву перевагу у порівнянні з іншими країнами, зокрема США, які мають у два рази менше об’єктів.

За останні пів століття країни світу збудували майже 50 військових баз в Арктиці, і більше половини з них належать Росії — 24 бази. Для порівняння, США мають лише 11 баз, з яких 9 знаходяться на Алясці, а 2 — на Гренландії. Норвегія володіє 13 базами, а Канада — 4. Велика Британія має лише одну. Росія володіє 53% арктичної берегової лінії, що дає їй змогу ефективно контролювати морські шляхи Північного Льодовитого океану, як надводні, так і підводні. Також Росія є членом Арктичної ради, організації, що включає вісім країн, що намагаються мирно освоювати Північний полюс. Проте напруження між державами зросло після того, як Росія головувала в Арктичній раді в 2022 році, а інші країни оголосили бойкот. Після цього засідання стали проводитись віртуально.

Західні аналітики висловлюють побоювання щодо військової та економічної активності Росії в регіоні. РФ не лише модернізує військові бази, але й активно розвиває свою інфраструктуру в Арктиці, що дозволяє їй посилювати контроль над морськими шляхами, зокрема в Беринговій і Карській протоках. Якщо Росія отримає повний контроль над Північним морським шляхом, це дасть їй економічний та дипломатичний вплив на глобальний рівень.

США, в свою чергу, стурбовані посиленням військової присутності Росії в Арктиці. Пентагон у своїй “Арктичній стратегії до 2024 року” зафіксував можливі загрози, пов’язані з розвитком морської північної інфраструктури Росії, що може вплинути на переміщення морськими шляхами біля Аляски. Зміни клімату також відкривають нові логістичні можливості, що ускладнює ситуацію. Більш того, існує ймовірність, що Китай, який уже вважає себе “приарктичною державою”, посилить свою присутність у регіоні.

Невдоволення США посилюється ще й тим, що президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про важливість Гренландії для безпеки країни. Вона є найбільшим островом Арктики і важливим стратегічним об’єктом, оскільки на ній розташовані дві важливі військові бази США. Після відмови Данії продати острів, Трамп неодноразово згадував можливість економічного і навіть військового впливу на країну, що викликало певне напруження в міжнародних відносинах.