Дерибан і чужі інтереси: у чому мінуси фінансової допомоги Україні з-за кордону

Історія із зупинкою фінансування українських грантових програм — це чергове підтвердження тези про те, що всі процеси в країні мають бути максимально незалежними та самодостатніми.

Сьогодні Україна залежна від закордонних партнерів майже в усіх сферах: від військової до соціалки. Можна сказати, що склались такі умови, та списати на війну. Але це не у 2022-му почалось. Дуже зручно було брати гранти або накопичувати борги для наступних поколінь. А замість того, щоб справді вкладати в інфраструктуру та розвиток — дерибанити всі ці гроші по дорозі.

Тільки завжди треба памʼятати про зворотню сторону допомоги з-за кордону. По-перше, це навʼязування своїх інтересів, своєї політики. Якщо нам дають озброєння, то й будуть садити за стіл переговорів навіть проти нашого бажання. Якщо дають на реформи — то будемо плодити уповноважених з гендерної політики.

Ну, а по-друге, ця допомога просто може закінчитись у будь-який момент. І все завалиться до х…м.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Час розібратися: хто і на що витрачає гранти USAID в Україні