Загинув у рукопашному бою з окупантом: як згадують героя у рідному селі

Односельці хочуть назвати іменем Дмитра Масловського вулицю, на якій він мешкав.

Десантник з Одещини Дмитро Масловський став  Героєм України  посмертно. Його іменем тепер хочуть назвати вулицю і школу. Він загинув у рукопашному бою з російським окупантом, і відео останнього бою воїна з позивним "Кобра" побачили мільйони. Боєць 71 окремої єгерської бригади прикривав тил штурмової групи і попри поранення бився, поки стало сил. 

Про те, яким запам'ятали героя у рідному селі, йдеться у сюжеті ТСН.

Мати загиблого два місяці тому десантника Олександра Кушнерик замість сина отримала  найвищу воїнську нагороду - золоту зірку Героя. 

“Краще б він був живий. Ніякої слави не хотілося, аби він був поряд”, - зізнається вона.

Останній бій  її Дмитра був на Донеччині. Поранений, він бився із загарбником в рукопашну. Сили виявилися нерівними. Якби не відео, мати  можливо б ніколи не дізналася обставини загибелі сина. Дмитро завжди оберігав її від поганих новин.

Жінка пригадує, що син завжди її заспокоював: “Мамо, не хвилюйся, все добре, все”. 

“Він ніколи не жалівся і ніколи не казав, що йому страшно  чи йому важко. Він не хотів, щоб я переживала”, - розповідає Олександра.

Тетяна Стоцька, перша вчителька Дмитра, каже, що для його мами побачити відео останнього бою її сина було дуже сильним ударом.

“Ми розуміємо, що хлопці всі там проходять таке важке випробування, але тут ще й побачити це на відео... Це дуже важко”, - каже вона.

Олександра Кушнерик сама виховувала сина, бо його батько рано помер. Хлопчика в школі жартома називали "маминим синочком". Але згодом  Дмитро став справжньою опорою для родини і допомагав виховувати на 15 років молодших брата та сестру.

Перша вчителька зауважила, що мама виховала Дмитра з одного боку турботливим, люблячим сином, але водночас справжнім чоловіком — сильним, вольовим і витривалим.

Таким запам’ятався “Кобра” і своїм побратими-десантники. На прощанні вони присяглися помститися за Дмитра. Саме бригада ініціювала присвоєння йому звання Героя України, в селі люди швидко підтримали цю петицію.  

Сусідка героя, Людмила Томашко, розповіла, що бойові побратими Дмитра підтримують його матір, часто спілкуються з нею.

“Цій сім’ї треба дрова, цій сім’ї треба будинок, треба допомога. Я думаю, що ми усі повинні об’єднатися і допомогти”, - каже вона.

Секретарка Любашівської селищної ради Людмила Моряк каже, що відео останнього бою Дмитра Масловського не залишило байдужими жодного жителя громади. Буквально за один день було зібрано понад 5 тисяч підписів до петиції про присвоєння йому звання Героя України.

А ще в селі хочуть назвати іменем Дмитра Масловського вулицю, на якій він мешкав. А також - школу, де він вчився. Чекають згоди родини, яка ще не оговталася від втрати. 

“Це зараз важко, але це є доречним. Мені здається, що і його брату, і його сестричці буде легше на душі від того, що вони живуть на вулиці, названій цого іменем”, - зазначила староста села Анжела Зіменко

Світлина загиблого героя з’явилася і на алеї слави в селищі Любашівка. Понад 80  жителів цієї громади віддали життя за Україну. Дмитро став першим серед них  Героєм України. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео "РУКОПАШНИЙ БІЙ СИНА з ворогом став для неї УДАРОМ! ТСН РОЗШУКАЛА рідне село ГЕРОЯ"