Таємні товариства в українській історії: хто з відомих діячів був масоном

Таємні товариства завжди викликали особливий інтерес та породжували численні теорії змов. Масонство, одне з найвідоміших таких товариств, залишило помітний слід і в українській історії, хоча його вплив часто перебільшують.

Від шотландського наказного гетьмана до провідних діячів Української революції – масонські ложі відіграли неоднозначну роль в історії України. Хто з відомих українців належав до "вільних каменярів" та як це вплинуло на історичні події – розбирався "Телеграф" у цьому матеріалі.

Масонська ложа

Перша масонська ложа на українських землях з'явилася за досить незвичних обставин. Її засновником став шотландський дворянин Джеймс Френсіс Едвард Кейт, який служив наказним гетьманом у Глухові в 1740-1741 роках. Провівши понад десятиліття серед української старшини, Кейт започаткував масонську традицію на наших теренах.

На початку XIX століття масонський рух активізувався в академічному середовищі. При Харківському університеті, заснованому в 1805 році, діяла масонська ложа, до якої входили відомі українські діячі, зокрема байкар Петро Гулак-Артемовський. У Полтаві також існувала впливова ложа, членом якої був Іван Котляревський, автор "Енеїди".

Особливу увагу привертає період Української революції 1917-1921 років. Михайло Грушевський, перший голова Центральної Ради, відкрито визнавав свою приналежність до масонства. Цікаво, що і Симон Петлюра, і його політичний опонент гетьман Павло Скоропадський також були масонами, причому входили до однієї ложі "Молода Україна".

Важливу роль у масонських колах того часу відігравав Сергій Моркотун – загадкова постать, яка виступала за федерацію з білою Росією та мала значний вплив на українську політику. Саме він сприяв налагодженню контактів між українськими політичними діячами та французькими колами.

Радянська доба поклала край діяльності масонських лож в Україні, оскільки режим не допускав існування альтернативних організацій. Лише після здобуття незалежності масонський рух відродився в Україні, хоча вже не має такого впливу, як століття тому.

Варто зазначити, що роль масонства в українській історії не варто ні перебільшувати, ані применшувати. Будучи наднаціональною організацією, воно слугувало радше майданчиком для нетворкінгу тогочасної еліти, ніж рушієм конкретних політичних змін. Попри численні теорії змов та міфи, масонство в українській історії було передусім мережею освічених людей, які прагнули змін у суспільстві, хоча їхні погляди на майбутнє України часто суттєво різнилися.