Полонений окупант у шубі розповів про свої пригоди на фронті

Росіянин з Іркутської області , 29-річний Дмитро Нікітін, хотів, щоб його вбили. Вирішив, що життя якось не склалося – з дівчатами не виходить, родини і дому нема. Саме час померти. Тож, добряче напившись, він вирушив підписувати контракт. Свою історію полонений окупант розповів у інтерв’ю Telegraf UA.

Однак уже в навчальному центрі Дмитрові не сподобалося, там «почався жах». Він із другом вирішив утекти. Та їх спіймали, повернули на службу, а згодом відправили обороняти Авдіївський коксохімічний завод. На передовій окупанту теж чомусь було не затишно. І помирати раптом розхотілося. Тому довелося прострелити собі руку, бо командування сказало – хто повернеться без поранення, того «обнулять».

Дмитра обіцяли списати, але замість того видали бронежилет у плямах крові, стареньку каску, та знову відправили на передову. Тут йому пощастило здатися в полон ЗСУ. Українські бійці Дмитра нагодували кашею, дали води і цигарку. Та навіть роздобули десь йому шубу, бо той був роздягнений. У цій же шубі він прийшов на інтерв’ю. Окупанта таке ставлення здивувало, адже думав, що його катуватимуть. Дмитро впенений, що в Україні повно нацистів, у котрих на тілі вибито хрести і «сластику».

Раніше полонений росіянин розповів, за що вбив цивільного чоловіка. 

Також азовець, захисник Маріуполя та військовополонений Михайло Чапля в інтерв’ю «Бердянськ 24» розповів, які методи катування росіян застосовують до українців у полоні. За його словами, вони випитують, чим людина займається в житті, ким вона є, і після цього – сильно бʼють.

«Б’ють щодня. Ти стоїш з заплющеними очима, руки вивернуті. Тебе б’ють в долоні шокером. Тебе б’ють по ногах, б’ють дубинками по ребрах, відбивають нирки. Є спецназівець, який хоче самоствердитися. Питає, хто ти по життю, у них така фішка. Кажеш, що азовець і він пробиває тобі в печінку. Вистачає два-три удари, щоб тебе зігнуло. Йде моральний тиск», – зауважив захисник.

За те, що чоловік офіцер «Азову», його пару разів переводили в карцер.