/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F04a0f27da5f3a7dc0890b050c44e4b85.jpg)
На Чонгарі не вистачило мін? Генерал Наєв окреслив проблеми оборони Півдня
Коли відбувся наступ, солдати мали мости підірвати
На стратегічно важливому Чонгарському переїзді українські військові у 2014 році замінували три ключові мости — два автомобільні та один залізничний. Проте замість 200 тисяч мін для надійної оборони встановили трохи більш як 1500, що створило критичну вразливість на південному напрямку.
Про це розповів генерал-лейтенант Сергій Наєв в інтервʼю "УП". Він поділився думками щодо ситуації яка склалась на Півдні України.
За його словами, у 2014 році на Кримському напрямку українські військові нарили трохи окопів, там було декілька бригад, потім вони замінували п'ять мостів на перешийках: два на Арабатській стрілці, які підривалися способом накладного заряду.
Генерал-лейтенант розповідає, що безпосередньо на Чонгарі три мости – два автомобільні і один залізничний. Туди заклали вибухівку, трохи більш як 1500 мін. Для того, щоб бути готовим для відсічі, там мало лежати зо 200 тисяч мін, зауважив він.
Наєв також відповів на запитання журналістки, що сталось на Чонгарі і хто його розмінував. Він каже, що цей напрямок підпорядковувався угрупованню військ "Південь", а на цьому перешийку стояв окремий батальйон
"В цьому батальйоні є військовослужбовці, які підривають ці мости. Відповідно, в ніч перед наступом, коли я доводив командувачам, що завтра можливий напад, то в тому числі я сказав командувачу угруповання на цьому напрямку, щоб привели готовність цих мостів до підриву. І коли відбувся наступ, ті солдати мали мости підірвати. Але ми маємо уявити, що підривали мости не роботи – звичайні люди, такі, як ви, такі, як я. І вони це мали робити, коли летіли бомби, ракети", — сказав генерал-лейтенант.
Наєв підтвердив слова журналістки, що це відбувалось не на правових підставах. Адже це було у 2014 році.
"Мова йде про 2014 рік. Надалі ці бригади з Кримського напрямку пішли на територію Донецької та Луганської областей, на півдні залишилися дрібні підрозділи. Керівництво Збройних сил зверталося, щоб на території Херсонської і Запорізької областей ввели хоча б режим антитерористичної операції, щоб можна було приблизно в правовому полі розмістити війська. Не було цих рішень хоча б, щоб розмістити ці сили. Було відмовлено, сказано, що на території Херсонської і Запорізької областей таких правових режимів не буде", — акцентував він.
Раніше "Телеграф" писав, що наступ український військових на Курщині та посилення боїв цілком може вплинути на хід переговорів щодо завершення війни. Адже захоплена Курська область стане неабияким важелем впливу з боку України.

