Трамп прагне увійти в історію як новий Черчилль: яка Україна йому цікава

Інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа, за якою уважно спостерігав увесь світ, відкрила новий етап у геополітиці. Наразі ще зарано говорити про те, як остаточно виглядатиме політика адміністрації Трампа щодо України. Однак головне зрозуміло вже зараз: якщо Україна хоче залишатися у фокусі уваги Вашингтона та отримувати підтримку, вона повинна змінити стиль ведення перемовин. Звільнення усіх відповідальних за український трек у Пентагоні та події довкола USAID лише підтверджує — формат відносин між Вашингтоном та Києвом зазнає кардинальних змін.

Коли у Білий дім заходить новий господар, з Овального кабінету виносять речі попередника. І наповнюють простір особистими предметами чергового тимчасового власника. Вони вказуються у відповідному формулярі. Так от. Серед речей, що Трамп попросив занести до овального – бюст Черчилля. Під час першого його президентства, ця статуетка теж була в кабінеті. Байден її прибрав. Цілком імовірно, що Черчилль може бути тією історичною особою, яка надихає Трампа, він хоче бути схожим саме на нього.

Це і не дивно, адже за своєю природою Трамп – хижак. А хижаки сприймають тільки подібних – сильних та агресивних. Слабких зневажають та точно не будуть мати з ними справу. Очевидно, що Трамп хоче увійти в історію сильними рішеннями і вчинками.

Зважаючи на ці та чимало інших моментів, українській владі варто приглядітися до наступних кроків. Аби мати можливість вести переговори із Америкою на рівних, Україні слід відмовитися від образу жертви. Ми постійно просимо, апелюючи до емоцій, жалю, шкоди. Але позиція жертви апріорі сприймається як слабкість. А ми маємо бути в позиції партнера: "Хлопці, нам потрібно перше, друге, третє. Ми можемо дати взамін ось це і це".

Попри зміну президента, США все ще розглядають Київ як важливого союзника. Зокрема, на це натякає те, що під час традиційного молитовного сніданку, який передував інавгурації Трампа, Україна згадувалася двічі — у позитивному ключі.

Настав час Україні припинити бути прохачем і стати гравцем, що пропонує конкретні рішення, а також вигідні можливості для США. Лише тоді адміністрація Білого Дому буде зацікавлена у співпраці. Важливим є і той факт, що Трамп почав процес "перезавантаження" дипломатичного курсу – усіх чиновників, які раніше займалися українським напрямком, звільнили. Це означає, що Україна має починати вибудовувати відносини зі Штатами із чистого аркуша.

Що ж ми можемо запропонувати США?

Наразі Україна має три ключові козирі, які можуть бути цікавими для Вашингтона:

1. Геополітичне розташування та природні ресурси.
2. Сильна армія і потужний військовий потенціал.
3. Унікальний досвід ведення сучасної технологічної війни.

Ми вже можемо змоделювати з точки зору технологій, тактики і стратегії те, якими будуть війни в усьому світі у найближчі десятки років. І в цьому питанні Україна може бути мегакорисна як Сполученим Штатам, так і іншим партнерам.

Наразі головне для Києва – довести свою цінність як союзника та партнера, а не країни, якій постійно потрібна допомога. Американці шукають нові підходи до розширення геополітичного та економічного впливу у світі. Низка гучних заяв Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, а також візит його сина на півострів з метою агітувати місцевих жителів щодо приєднання до Штатів — один із таких кроків. Трамп намагається знайти для себе додатковий стратегічний актив.

Україна цілком здатна стати одним із них. Але — наголошу — для вигідних відносин із Вашингтоном українська влада повинна діяти на рівних. І ми маємо на це право! Ми вистояли три роки у війні з Росією. Жодна інша країна не витримала б такого тиску. Це вже показує, що ми сильні. Тепер залишилося донести це до наших партнерів у Вашингтоні.