Ця історія шокувала всіх: в окупації жінка доводила до сказу росіян та змусила співати "Червону калину"

Співала "Ой, у лузі червона калина", вмикала гімн і скрізь їздила з українським прапором.

Історії незламних херсонців не припинять дивувати ніколи. Цього разу ми розповімо вам про спротив вірменки, яка з 90-х живе уХерсоні, а коли окупанти захопили місто вона з чотирма дітьми не просто вирішила залишатися вдома, а й усю окупацію чинила спротив. Її били, кидали на підвал, змушували відмовитися від України, а вона у відповідь: "Я люблю Україну, розстріляй".

Усі деталі історії незламності та як склалося життя родини зараз – читайте в ексклюзиві Вікторії Гнатюк на TSN.ua.

На YouTube-каналі ТСН дивіться відео: "Я ЛЮБЛЮ УКРАИНУ! РАССТРЕЛЯЙ!" У Херсоні волонтерка змусила ФСБшника кричати "Слава Україні"!

Мілана зізнається, було і чимало зрадників, усі вони разом із росіянами втекли "запорєбрік", проте це не зрівняється з тим, як інші херсонці боролися за Україну. Жінка пригадує, як намагалися допомогти людям із ліками, аби окупанти не “віджали”, й те, як росіяни вимагали чіпляти на себе білі стрічки, що означало б, що людина здається, а цього Мілана не робила ніколи. 

Звісно, така демонстрація спротиву не минулася просто так. До будинку Мілани таки прийшли росіяни, коли вдома були діти. Саму жінку били прикладом та забирали на підвал. Найстрашнішим, зізнається херсонка, був візит росіян, коли діти були самі вдома. 

Іноді на підвал "допомагали" потрапити зрадники. Хто "продав" інформацію про Мілану – вона не знає і досі. Але зазначає: "одним дурнем нація не рахується".

Але й після деокупації нормально жити Херсону рашисти не дають. Місцеві зізнаються, життя тут - це щоденна лотерея, повернешся ти додому чи ні. Вже після звільнення міста рашисти запустили у будинок Мілани та ще кількох волонтерів ракети. Цього дня діти дивом залишилися живі. Уламки прошили стіну просто над головами сина та доньки.

Зараз Мілана з дітьми продовжує жити у Херсоні й продовжує допомагати тим, хто цього потребує, разом із волонтерами евакуює людей з найнебезпечніших районів міста, навіть тоді, коли за це не хочуть братися інші. 

Херсонці боролися в окупації, продовжують боротися і зараз. Життя у місті схоже на “сафарі”: росіяни щодня запускають десятки дронів просто по цивільних людях, автівках, волонтерах й навіть не шкодують тварин. Та попри усе це, херсонці продовжують триматися, вірять у перемогу та ненавидять росіян. Саме ці історії має чути увесь світ. Всі мають знати, що переживали наші люди і продовжують переживати щодня.

Як ми писали, родина з чотирма дітьми, яка три роки жила у підвалі в Херсоні, нарешті змогла евакуюватися у більш безпечне місце.