/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F5933cd972c88f220b4e618e6e4d5db5f.jpg)
Про вибори на передовій не чули. Чому розмови про мир нічого не значать для тих, хто воює
Узяти б балакунів, які вже почали готуватися до виборів, — і відправити їх на деньок ближче до передової, щоб відчули війну всіма своїми органами чуття! Такий дещо радикальний метод військовослужбовець, колишній політик Єгор Фірсов пропонує застосувати до тих, хто заговорив про мир у розпал наступу противника.
Мені за останні три тижні телефонує друга людина і пропонує долучитись до "потужної політичної команди" на вибори.
На питання: "Та які вибори?", — люди реагували спокійно, пояснили, що скоро, ось-ось, усе скінчиться. І треба вже зараз визначатись із командою.
Я реагував стримано, але хочеться отак взяти за руку і повести на екскурсію по бригаді.
Показати на дисплеї рух противника. Ту двіжуху, яка відбувається за 15 кілометрів від лінії зіткнення: підвіз БК, двіж ротацій. Хлопці в екіпажі інколи губляться: уразити "Урал", що їде, чи "Моталигу", яка тягне гармату.
Вивезти на позиції, — щоб стиснулась дупа від ворожих дронів, яких зараз, як мух.
Просто посидіти пів дня у бліндажі, — щоб відчули прильоти.
Посидіти в штабі, щоб було зрозуміло, скільки всього нам не вистачає і як потрібні тут ті гроші, які йдуть на нікчемні псевдополітичні процеси у вигляді реклами.
Поговорити з реальними піхотинцями, в яких від втоми та навантаження язик плутається.
Важливо Останній козир Путіна: як піхотні штурми виявилися єдиною зброєю РФТі, хто готується до виборів зараз — їх про…буть. Бо може так статись, що виборів не буде ніколи.
Немає зараз жодної передумови, щоб скоро настав мир і відбулися вибори. Жодної!
Ми не маємо нічого, крім заяв світових політиків у вигляді загальних слів. Немає жодної стратегії, жодних конкретних кроків. Ми навіть не знаємо умов того миру, на який всі так чекають. А якщо ціна буде неприйнятною?
Ми пірнаємо у грьобану ілюзію виборів і миру. А ворог продовжує захоплювати наші міста і села, намагається повністю вибити нас із Торецька та Часового Яру, взяти в кільце Покровськ та увійти в Дніпропетровську область.
Ми всі слідкуємо за тим, що скаже хтось потужний за кордоном. А маємо слідкувати за словами, які каже комбриг під Покровськом.
От коли гармати замовкнуть, тоді вже можна поговорити про вибори. Але не раніше!
Напевно, я б теж хотів обрати ту кляту синю пігулку у "Матриці" і готуватись до виборів. Але, б…ь, я готуюсь до нових військових завдань, думаю, як зробити, щоб дрони пролетіли клятий РЕБ. Б’юсь, щоб вони ефективно працювали по ворожій піхоті під час штурмів противника. Які, до речі, по напрямку Донецької області не припиняються ніколи.
Камон! Припинить жити майбутнім, яке може і не настати. Кожен має робити свою справу, концентруючись на тому, що потрібно тут і зараз — коли й де вирішується свобода і доля кожного метра нашої землі. Існує тільки сьогодні, і тільки сьогодні ми можемо або вистояти, або програти! А переговори лише зафіксують це на папері. Колись…
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Спочатку вибори – потім переговори: що насправді пропонує Трамп Україні і чи чекати на Мінськ-3