Ні до Паски, ні іншим ближчим часом війна не закінчиться

Винесу своє з коментарів. І додам.

Та чого його лютувати, тільки нервові клітини витрачати. Нема ще ніякої угоди. Є прогнозовані піс-ділівські хитання зі спробами звинуватити Україну у недоговороздатності і порішати без нас.

Наша задача – не впасти з емоційних гойдалок і в усьому цьому угарі не завалити державу. Стоїмо. А далі розберемося.

+ Колись, можливо, таки будуть вибори (не факт, що перед ними відбудеться ДМБ). І на цих виборах справді обиратимуть між Путіним і не-Путіним.

Але жити атмосферою внутрішнього взаємопоборювання уже зараз, працювати у руслі виборів – це означає наближати катастрофу.

Те саме стосується і повального переважання в інформаційному просторі тем peace deal'y і розміщення на території України іноземних військових контингентів.

Ні до Паски, ні іншим ближчим часом війна не закінчиться – для цього ще потрібно дуже багато попрацювати. Насамперед всім нам.

На цьому потрібно наголосити й оголосити. Бажано у серйознішому зверненні, ніж набридлий багатьом вечірній хрип.

Бо ці наративи (про швидкий peace deal і заведення миротворців) нічим не кращі за «перемогу за два-три тижні» і літню каву у Криму. Емоційне самоусунення людей на тлі втоми.

А нам, навпаки, потрібне більше залучення. Концентрація на розв'язанні проблем, які загострюються.

Фронт, зміцнення і поповнення Збройних Сил – ось наші першочергові завдання. Решта – похідне. Якщо матимемо сильнішу переговорну позицію «на землі», діячам в усіх столицях нового багатополярного світу вирішити щось про нас без нас буде значно важче.

Правильне порівняння: Україна зараз – як Чехословаччина 1938 року, яка вирішила боротися. З тими лише нюансами, що ми прийняли цей повномасштабний бій 2022 року, продовжуємо його надалі, а загалом конкретно ця війна триває вже 11 років.

І так, зараз саме час об'єднуватися у головному та відсіювати другорядне. Зараз саме час для уряду технократів-професіоналів, відповідних змін в інших невиборних органах влади.

Нинішня ситуація (а в інформаційному полі вона також лише погіршуватиметься, будьте певні) буде маркером, хто на боці української держави, яка б вона не була, але наша, незалежна. А хто – підігрує її ворогам, обстоюючи власні інтереси, політичні чи фінансові.

Запам'ятовуйте обличчя і дії перших та других, щоб колись потім використати це знання. На тих же виборах, наприклад.

А поки що важить вибір, а не вибори.