Дипломатична пастка: як Москва перетворює мирні ініціативи Трампа на власну перемогу

Намагання президента Дональда Трампа швидко завершити російсько-українську війну стикаються з фундаментальними протиріччями у переговорній стратегії Москви та військово-політичних цілях Воодимира Путіна. Нещодавня зустріч представників США та Росії в Ер-Ріяді — перша за багато років — вже демонструє, що Кремль закладає підвалини для тривалого переговорного процесу без чітких часових меж, пише The Wall Street Journal.

Для російської сторони сам факт відновлення переговорів зі Сполученими Штатами вже є стратегічним досягненням. Це дозволяє Москві поступово долати міжнародну ізоляцію, запроваджену адміністрацією Байдена, яка принципово відмовлялася від будь-яких контактів із Кремлем після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Останні заяви Трампа, зокрема звинувачення на адресу президента Зеленського в "розв'язанні війни" та "диктаторських нахилах", сигналізують про радикальний поворот американської політики на користь Росії. Однак трансформація цієї риторики в конкретні домовленості за переговорним столом виявиться надзвичайно складним завданням.

"Всередині Кремля є великі сумніви, що Трамп і його люди розуміють усю складність або заплутаність питань, які необхідно розв'язати", — сказав Томас Грем, колишній радник Білого дому з питань Росії за Джорджа Буша-молодшого, який повернувся з поїздки до Москви на початку цього місяця.

Для досягнення власних цілей Росія, ймовірно, намагатиметься впливати на хід переговорів через посилення військового тиску на фронті.

Сполучені Штати зберігають потужні важелі впливу на Москву — від посилення обмежень на експорт російської нафти до розширення військової підтримки Києва. Трамп безпосередньо натякав на такі можливості відразу після інавгурації, коли погрожував Путіну санкціями через свою соціальну мережу Truth Social.

Однак останнім часом американський лідер демонструє схильність до дипломатичного діалогу, а його радники все рідше згадують про санкційний тиск. На думку Грема, прагнучи швидко досягти домовленості з Кремлем, Трамп матиме два шляхи пришвидшити переговорний процес — тиснути на Москву або тиснути на Київ.

Нещодавня гостра критика Зеленського свідчить про те, що він схиляється до другого варіанту, вважаючи Україну більш вразливою та піддатливою мішенню, зазначає експерт.

Водночас, окрім складності самих переговорів, Путін не зацікавлений у тому, щоб адміністрація Трампа вирішила, що може швидко "закрити російське питання" і повністю переключитись на інші зовнішньополітичні пріоритети, ігноруючи подальші відносини з Москвою, підсумовують кореспонденти The Wall Street Journal.