/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F91a6351bcadabd01dd7229b57c44a630.jpg)
Кільський інститут: Європі варто переглянути боргову політику для зміцнення безпеки
Група експертів під керівництвом директор Дослідницького центру міжнародних фінансів Кільського інституту Крістофа Требеша провела безпрецедентне за масштабами дослідження, проаналізувавши методи фінансування оборонних витрат у 22 країнах протягом останніх 150 років – з 1870 по 2020 рік. Науковці зібрали та обробили детальну статистику державних витрат, податкових надходжень та боргових зобов'язань.
Результати аналізу однозначні: протягом півтора століття більшість країн фінансували військове нарощування переважно за рахунок дефіциту бюджету та запозичень, іноді супроводжуючи це підвищенням податків. Натомість скорочення інших державних програм – освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення – було рідкісним винятком.
Дослідники особливо наголошують на фатальній помилці Великої Британії 1930-х років. Напередодні Другої світової війни британське казначейство, керуючись принципами збалансованого бюджету, блокувало значні інвестиції в оборону до 1937 року – незважаючи на очевидне нарощування військової потужності нацистської Німеччини. Результат цієї фіскальної ортодоксальності був катастрофічним. Коли почалася війна, Британія виявилася неготовою протистояти агресору.
"Німеччина та Європа повинні уникати серйозної помилки британської фіскальної політики та діяти швидко та рішуче", - наголошує Требеш.
Автори дослідження виділяють три класичні шляхи фінансування зростаючих оборонних потреб: державні запозичення – історично найпоширеніший метод, підвищення податків – часто використовувався як доповнення до запозичень, скорочення інших бюджетних видатків – рідко використовувався і був малоефективним.
"Як економічна теорія, так і наші емпіричні результати свідчать про те, що Німеччина та Європа повинні покладатися насамперед на боргове фінансування в короткостроковій перспективі, щоб швидко збільшити витрати на оборону", - зазначив Требеш.
Аналітики Кільського інституту прямо вказують на російську агресію як на головну загрозу європейській безпеці, що потребує термінових дій.
"Безпека Європи не повинна бути під загрозою через фіскальні правила, такі як боргове гальмо. Німеччина та Європа повинні швидко та в достатньому обсязі інвестувати в оборону, щоб від самого початку стримувати подальші атаки Росії", – наголошується в дослідженні.
Експерти пропонують комплексний підхід до вирішення проблеми: скасувати обмеження на оборонні витрати в рамках фіскальних правил, зокрема, німецького "боргового гальма"; створити спеціальні механізми фінансування на європейському рівні; розробити довгострокову стратегію управління борговим навантаженням через збільшення податкових надходжень, реформування системи соціальних трансфертів, стимулювання інновацій в оборонній сфері, що сприятиме економічному зростанню.
"Велика війна в Європі коштуватиме в багато разів дорожче, ніж інвестиції в ефективне стримування зараз", – застерігає Требеш.
