Найбільші чорні діри: чи є межа їхнього зростання, вчені здивували відповіддю

Астрономи продовжують суперечки про те, чи існує межа для масивності чорних дір.

Чорні діри – одні з найзагадковіших об’єктів Всесвіту, і питання про їхні максимальні розміри залишається відкритим. Вчені давно знають, що надмасивні чорні діри можуть мати масу в мільярди разів більшу за Сонце, але чи є межа їхнього зростання?

Про це пише Universe space tech.

Як визначають масу чорних дір

Найвідоміша чорна діра – Стрілець А* у центрі Чумацького Шляху має масу близько 4,3 мільйона сонячних мас. Проте у далеких галактиках вчені знаходять набагато масивніші об’єкти. Наприклад, TON 618 може мати масу понад 40 мільярдів сонячних, а квазар SDSS J140821.67+025733.2 взагалі претендує на рекорд у 112 мільярдів.

Однак методи, якими визначають масу чорних дір, часто дають суперечливі результати. Одні розрахунки базуються на русі зір навколо них, інші – на аналізі випромінювання та ефекту Доплера.

Нове дослідження: чи дійсно чорні діри настільки великі

Недавнє дослідження галактики Космічна Підкова дало надійну оцінку маси чорної діри – 36 мільярдів сонячних мас. Це підтверджено одразу двома незалежними методами, що робить її одним із найбільш достовірно визначених надмасивних об’єктів.

При цьому астрономи припускають, що реальна верхня межа маси чорних дір може бути вищою за 50 мільярдів сонячних мас, яку вважали максимально можливою.

Чи можуть чорні діри ставати ще більшими

Зараз існують дві основні гіпотези:

• Надмасивні чорні діри можуть зростати лише до певного рівня через обмеження акреції (процесу поглинання речовини).
• Вони можуть об’єднуватися під час зіткнень галактик, що теоретично дозволяє їм ставати ще масивнішими.

Тож суперечки тривають: або науковцям доведеться переглядати межі масивності чорних дір, або вони повинні знайти помилки в попередніх розрахунках.

Нагадаємо, завдяки спільній роботі Великого міліметрового/субміліметрового масиву телескопів Атакама (ALMA) в Чилі, Гренландського телескопа і Глобального міліметрового масиву телескопів (VLBI) у Європі та Північній Америці науковці змогли заглянути в “серце” галактики Мессьє 87 (M87), яка розташована на відстані 55 мільйонів світлових років.