Вважався сміттям: вчені знайшли дешевий матеріал для виробництва акумуляторів

Дослідники з Університету Країни Басків створили гібридний літій-іонний суперконденсатор для зберігання енергії з використанням вуглецю з відходів сосни променистої (Pinus radiata). Про це йдеться на офіційному сайті університету.

У розробленому вченими суперконденсаторі використовувались електроди, виготовлені з деревних частинок, які викидаються як відходи на лісопилках. Процес виробництва електродів був екологічним і недорогим, як і у випадку з акумуляторами на основі целюлози Flint.

Як пояснюють вчені, суперконденсатори здатні зберігати менше енергії, ніж батареї, але вони здатні забезпечити більшу кількість енергії в певний момент. Під час згаданого дослідження було розроблено гібридний літій-іонний пристрій, що об'єднав електрод батарейного типу та електрод суперконденсатора.

"Воно має переваги обох систем: дає змогу зберігати енергію великої потужності (як в акумуляторах), може працювати на високих рівнях потужності та витримувати безліч циклів заряду-розряду (як суперконденсатори)", — наголосила дослідниця Ейдер Гойколеа.

Для створення електродів використовувалися різні типи вуглецю. Один з електродів був виготовлений з твердого вуглецю, а інший — з активованого вугілля. Вчені підкреслили, що не вся біомаса забезпечує потрібний вуглець для цієї мети.

Важливо Створено батарею, яка перетворює ядерні відходи на енергію: як вона працює

"Ми підготували вуглець із деревних частинок сосен інсигніс, які ростуть навколо нас і використовуються в столярних майстернях. Зрештою, ця тирса ні для чого не використовується і має дуже високий вміст вуглецю", — зазначила дослідниця Ідоя Руїс де Ларраменді.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Journal of Power Sources, літій-іонний конденсатор з електродами з біомаси, отриманої з сосни променистої, зміг зберегти 60% ємності після 10 000 циклів зарядки.

Нагадаємо, вчені з Університету Лестера розробили технологію, яка дає змогу витягувати цінні метали з відпрацьованих акумуляторів за допомогою наноемульсій, створених зі слідів рослинної олії у воді.