Що зробив Трамп і до чого це призведе

Те саме відчуття – струмить і у твоїй стрічці ФБ. Потім, приходячи до тями, починаємо рахувати баланс. Поступово усвідомлюємо: це нокдаун лише, не нокаут. Підводимося на ноги й тоді виявляється:

1. Трамп і його адміністрація остаточно розкрилися, хто вони є. І це в умовах поточного моменту – скоріше позитив для України.

2. Це не скасовує можливості ведення прагматичних переговорів з ними. Може, щось вигорить.

3.  Вони, говорячи їхньою мовою, виклали на стіл останній свій козир. Їм більше нема чим тиснути на Путіна, але на нас – теж немає чим тиснути. Тобто вони самоусунулись з позицій верховного арбітра, відійшли на другий план. Це теж плюс, за нинішніх умов.

Читайте також: Допомога від США: катастрофи немає

4. На перший план таки висувається Європа, як би вона того не хотіла. Тож чекаємо 6 березня, саміту в Брюсселі. Там щось буде, бо там є сили-країни, які нас підтримують і розуміють наслідки.

5. Україна, на відміну від США, залишається при своїх козирях. Про перший йдеться у п. 4. Другий – беззаперечна моральна перевага. Третій – давно очікуваний заклик від влади до єдності українців. Сподіваюся, що Зеленський нарешті почує це очевидне і піде — на такі само очевидні кроки.

6. Буде важко, але ситуація з нашим ОПК і допомогою партнерів уже не така, як рік тому, коли Трамп ще не повернувшись у Білий дім, 6 (шість!) місяців блокував Україні допомогу.

7. Наша пам’ять. Вона нагадує, по-перше, що й не в таких "ямах" бували, але вилізли. А по-друге, що трапляється, коли ми повертаємось до формули "два українці = три гетьмани".

Стоїмо. Цьому Україна уже навчена.

Джерело

Про автора. Сергій Тихий, український журналіст, головний редактор Головної редакції оперативної аналітики Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.