Як багатоповерхівки в Україні економлять на опаленні та стають енергонезалежними: власники житла розповіли

Жителі київської багатоповерхівки розповіли, як економлять на опаленні та готуються до енергонезалежності.

В Україні розширюється програма з енергозаходів громадських будівель. Таке рішення урядники ухвалили напередодні Всесвітнього дня енергоефективності, 5 березня. Програма має привести до зменшення витрат на енергоресурси. Зокрема, планується модернізація шкіл, дитсадків і лікарень. Усе це за кошти Європейського інвестиційного банку та міжнародних грантів. А от що стосується багатоквартирних будинків - тема складніша. Напередодні Фонд енергоефективності повідомив про тимчасове припинення заявок від ОСББ на програми, пов’язані із енергомодернізацією будинків. Рішення, кажуть, тимчасове. І передусім стосується мешканців багатоповерхівок, які саме збиралися податися на програму фінансування енергоефективних заходів.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.

Як працює індивідуальний тепловий пункт

Разом із Аллою Заяць порівнюємо її 16-поверховий будинок із сусіднім - ідентичним братом-близнюком. Їх обох збудували наприкінці 80-х років. Витрати на опалення зіставляємо у гривнях за квадратний метр.

"Коли тепла погода, ми не перегріваємо свій будинок, свої квартири", - каже Алла Заяць.

У цифрах різниця - суттєва. В перехідні місяці, коли ще нема, або вже нема лютих морозів, Алла Заяць разом із сусідами заощаджують по 7 гривень на квадратному метрі. У будинку зберегли старий теплопункт, але він не працює. Він тут про запас, пояснює голова кооперативу.

"Нам була умова від Київтеплоенерго цей залишити. Тому що вони сумнівалися, що той буде працювати", - пояснює голова кооперативу Юрій Заяць.

Йдеться про нове - вже автоматизоване серце опалювальної системи будинку.

"Наш індивідуальний тепловий пункт з реверсною системою подачі теплоносія", - каже Юрій Заяць. 

Реверс допомагає вирівняти середню температуру між першим і останнім - шістнадцятим поверхом. Відтак, кажуть, стандартно у цих помешканнях 21 градус за Цельсієм. До встановлення ІТП - на нижніх поверхах було не вище 18 градусів. Пояснює, систему розбалансували і втручання мешканців.

Індивідуальний теплопункт власникам 120 квартир цього будинку коштував 360 тисяч гривень. Інвестували самі. Бо у місцевій програмі підтримки киянам відмовили. Після встановлення ІТП, вже за столичною програмою співфінансування 30 на 70, утеплили цоколь та труби, замінили міжповерхові вікна та двері. Щороку цією програмою підтримки у Києві користуються близько сотні будинків, порахували в теплоенерго. 

У розрізі країни - зі 120 тисяч будинків, під'єднаних до централізованої системи теплопостачання, практично 100 тисяч - індивідуальних теплопунктів не мають, розповідає профільний експерт Святослав Павлюк.

Цим, зокрема займалися і програми Фонду енергоефективності. Куди свої гроші вкладали й європейці. Але ця підтримка тимчасово призупинена. Але на кожну українську гривню - європейці готові інвестувати чотири свої.

У будинку встановлюють резервне живлення

Мешканці ж цього столичного будинку часу не гають. До енергонезалежності рухаються самотужки. Вже придбали інвертор та дві батареї потужністю 30 кіловат.
 
"Це освітлення, місць загального користування, це заживлення теплопункту, це подача води, насоси ми підключили", - кажуть вони.

Резервне живлення коштувало 330 тисяч гривень, двісті з яких, сподівається голова кооперативу, відшкодує місто.
Наступний крок - закупівля сонячних панелей.

• Фермери на Харківщині через війну опановують нову спеціальність: що вони розповіли
• "Був у такому стані, з якого не виходять": неймовірна історія порятунку воїна, якого обстріляв танк РФ
• Виступ Трампа у Конгресі: що президент США казав про Україну та Росію