Пережите насильство залишає слід у генах людини на покоління – вчені

Життя, сповнене стресу, може залишити сліди в генетичному коді людини, деякі з яких можуть передатися дітям. У ході нового дослідження вчені показали, як травми, перенесені матір'ю, зберігаються після того, як самі прояви насильства вже неактуальні, повідомляє Science Alert.

Міжнародній групі вчених вдалося показати фізичні механізми, що лежать в основі міжпоколінської травми у людей. Таким чином вони змогли пояснити, чому люди з тяжкою сімейною історією більш схильні до депресії та тривожності, незважаючи на те, що самі не переживали несприятливих подій.

У ході дослідження вчені вивчили ДНК, зібрану у 48 сирійських сімей у трьох поколіннях. Бабусі чи мами у цих сім'ях бігли від облоги та різанини 1982 року у Хамі чи від збройного повстання 2011 року. Нині ці сім'ї живуть у Йорданії.

Вчені зібрали у 131 людини мазки зі щік, які потім проаналізували відносно зрушень в епігенетичних сигнатурах. Це не зміни у самій послідовності ДНК, а хімічні зміни, які впливають на те, як функціонують послідовності.

Використовуючи сім'ї, які залишили Сирію до 1980 року, в якості контрольної групи, команда виявила зміни в 14 областях геному, пов'язаних з насильством, у людей, чиї бабусі пережили напад у Хамі в 1982 році.

Вісім із цих змін збереглися у онуків, які не зазнали насильства безпосердньо. Аналіз також показав ознаки прискореного епігенетичного старіння, що потенційно збільшує ризик вікових захворювань. Крім того, ще 21 область геному показала ознаки змін, спричинених безпосередньо насильством у громадянській війні в Сирії.

Варто зазначити, що зміни, які спостерігали дослідники, були однакові у безпосередніх жертв насильства та їхніх нащадків. На думку вчених, це свідчить, що стрес змінив хімічні повідомлення, пов'язані з цими генами. Подібні зміни у генах у відповідь на стрес, що передаються нащадкам, раніше спостерігалися у тварин. Але вчені не знали, як цей процес працює у людей.

Вчені зазначають, що їхні висновки застосовуються до багатьох видів насильства, включаючи домашнє, сексуальне та насильство із застосуванням вогнепальної зброї.

Чи впливає наш спосіб життя та оточення на роботу генів, і якщо впливає, чи передаються ці зміни у спадок? Наука епігенетика шукає відповіді ці питання, і вони вас здивують. Більше – у статті «Хто керує нашими генами? Загадки епігенетики» вченої Оксани Маньковської.