Чи готовий Трамп "пожертвувати" Україною, як пішаком

За словами журналістки Фарах Стокман, зовнішня політика Трампа може бути грубою, але реалістичною.

Зовнішня політика 47-го президента США Дональда Трампа лише за півтора місяця після початку його президентських повноважень встигла шокувати весь світ: закриття програми USAID, територіальні претензії щодо Канади, Гренландії та Панамського каналу, припинення військової допомоги Україні та відкрита сварка з її президентом.

Деякі вважають, що ці кроки говорять про особисту жадібність Трампа або про його "любов до диктаторів". Обидва варіанти можуть звучати правдоподібно, але жоден із них не розповідає повну картину, пише журналістка Фарах Стокман у статті для The New York Times.

"Для Трампа найважливіше не багатство чи ідеологія країни, а її міць. Він вірить у домінування над слабкими та повагу до сильних. Ця стратегія стара як світ. Вона називається реалізмом", – зазначає Стокман.

На її думку, політика Трампа, як зовнішня, так і внутрішня, "незграбна, короткозора та жорстока". Але в його адміністрації впевнені, що ліберальний міжнародний світовий порядок був можливий лише завдяки військовій могутності США, а тепер американці не хочуть витрачати гроші на підтримку цієї сили.

"Це реалізм — грубий, нестратегічний, "неандертальський реалізм". А реалісти бачать світ як жорстоке, анархічне місце. Для них безпека досягається не розповсюдженням ідеології демократії та створенням міжнародних законів, а тим, щоб бути найсильнішим задирою на районі та уникати бійок з іншими задирками", – пише журналістка.

А це означає, що Трамп усіма силами уникатиме війни з Росією і намагатиметься "зробити жорсткішими серця" американців по відношенню до важкого становища України.

"Сильні роблять те, що можуть, а слабкі — те, що мають", — нагадала автор статті відому крилату фразу часів античності.

Фарах Стокман впевнена, що для Трампа США – велика держава, на яку Росія напасти не наважиться, а Україна — пішак, яким можна практично безболісно пожертвувати.

"Але ось у чому суть великих держав: усі вони рано чи пізно занепадають. Неандертальський реалізм їх не рятує", — підкреслила журналістка.