Смерть — не кінець шляху. Деякі бактерії можуть "жити" навіть після смерті: як їм це вдається

Деякі штами бактерій виробили спосіб забезпечення сусідніх клітин навіть після своєї смерті. Для цього вони залишають після смерті "бенкет поживних речовин" як спадщину, яку інші бактерії можуть надалі використовувати для виживання і зростання, пише Science Alert.

Відкриття було зроблено командою з Даремського університету у Великій Британії. У своїй роботі вчені спостерігали за поведінкою колоній лише одного виду мікробів — Escherichia coli. Утім, учені вважають, що отримані ними результати, ймовірно, застосовні й до інших видів, а можливо й організмів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своїй роботі вчені використовували комбінацію методів візуалізації, статистичного аналізу та вимірювань росту бактерій. У результаті вченим вдалося ідентифікувати фермент під назвою Lon-протеаза, який розбирає білки й перетворює їх на простіші пептиди для використання клітинами.

Зазначимо, що фермент Lon-протеаза раніше вже був відомий здатністю розщеплення і регулювання білків, проте це перший випадок, коли дослідники зафіксували її активність, що триває після смерті клітини, що підкреслює користь ферменту не тільки для індивідуума, який його експресує, а й для інших прилеглих бактерій.

Автори дослідження зазначають, що їхнє відкриття підкреслює несподівану посмертну біохімію, перебудовуючи загалом наше розуміння перероблювання поживних речовин. Під час дослідження команда також сконструювала бактеріальні зразки без гена протеази Lon, показавши, що фермент має вирішальне значення для цієї поведінки після смерті. Однак бактерії без Lon-протеази все одно можуть отримувати користь від вироблених поживних речовин, навіть якщо не вносять самі ферменти.

Учені зазначають, що це приклад кооперативної соціальної адаптації: бактерія еволюціонувала, щоб не тільки допомогти собі вижити, а й спробувати принести користь своїм власним клонам після своєї смерті, використовуючи деякі зі своїх природних процесів перероблювання. За словами співавтора дослідження, біохіміка Мартіна Канна з Даремського університету, ці процеси тривають після смерті, і вони еволюціонували, щоб робити це.

Передбачається, що цю ідею насправді можна розвинути ще більше: дослідження зелених водоростей і опалого листя вже показали, що інші організми можуть проявляти схожі риси, помираючи й розкладаючись певним чином, щоб допомогти навколишньому середовищу.

Хоча бактерії, можливо, не можуть залишити після себе сімейний будинок або одноразову суму грошей своїм найближчим друзям і родичам, схоже, вони все одно можуть робити внесок у спільноту бактерій, і вони дійсно запрограмовані на це.

Автори дослідження зазначають, що знадобляться додаткові дослідження, щоб розвинути ідею, але в кінцевому підсумку в майбутньому люди, ймовірно, навіть зможуть контролювати деякі з цих посмертних процесів.

Раніше Фокус писав про те, що сірий кит десятиліттями підтримує екосистему на дні океану.