Як Гренландія робила вибір між незалежністю, Данією та США, і що буде далі

11 березня у Гренландії відбулись вибори, на яких нечисленні мешканці найбільшого острова планети обирали місцевий парламент.

І якщо на попередніх виборах домінували економічні проблеми і способи поліпшення добробуту громадян, то нині "тінь Трампа" створила дещо інший настрій.

Зростання конкуренції між великими державами в Арктиці, географічне розташування Гренландії та її сировинні ресурси підвищили привабливість острова в очах американського президента.

Про те, хто прийшов до влади у Гренландії, що обіцяють і як ставляться до заяв Дональда Трампа, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Іванни Костіної Без шансів для Трампа: яке майбутнє обирає для себе Гренландія.

Далі – стислий її виклад.

Гренландія, колишня колонія, а нині автономна територія Королівства Данія, отримала право мати свій парламент у 1979 році.

А законом про самоврядування від 2009 року гренландський народ був визнаний міжнародним правом як народ, що має право на самовизначення.

Нинішній політичний устрій Гренландії часто характеризують як "суміш самоуправління та повної незалежності".

Гренландія не приймає самостійних рішень, хіба шо, коли йдеться про державну конституцію, громадянство, Верховний суд, зовнішню, оборонну та безпекову політику, а також валютну та грошово-кредитну політику.

Натомість щорічно острів отримує від Данії щедру субсидію у розмірі понад 500 мільйонів євро на цілі "соціальної держави" – при населенні острова в менше ніж 57 тис.

осіб це складає більш ніж 17 тисяч євро на душу населення.

Під час нинішньої кампанії представники офіційного Копенгагена демонстративно підкреслювали своє невтручання у вибір гренландців, стверджуючи у відповідь Трампу, що острів не продається і що його долю мають право вирішувати лише його мешканці.

Напередодні виборів опитування показували, що більшість гренландців виступають за незалежність, однак не мають спільної думки, коли це може статися і як це позначиться на їхньому добробуті.

Тож не дивно, що три чверті гренландців на парламентських виборах проголосували за партії, що пропонують не поспішати з проголошенням незалежності.

Переможцем неочікувано стала правоцентристська партія "Демократи", яка отримала майже 30% голосів (на попередніх виборах – 9%).

Ця партія історично скептично ставиться до незалежності, натомість підтримуючи розширену автономію у складі королівства.

І хоча у своїй передвиборчій програмі "Демократи" все ж передбачили незалежну Гренландію з вільною ринковою економікою, у партії застерігають від передчасних дій, щоб захистити людей і економіку від потенційного зниження рівня життя.

Дуже показовим стало друге місце популістів з "Налерак" ("Точка орієнтації") – єдиної політсили, яка явно демонструє бажання розширеної співпраці зі Сполученими Штатами.

За неї віддали голоси 24,5% виборців.

Проте і вони не підтримують ідеї Трампа про входження Гренландії до складу США.

Але, в порівнянні з іншими, наполягають на негайному голосуванні за незалежність, що може ускладнити їм шлях до коаліції.

Чинна партія влади "Спільнота людей", якій опитування обіцяли перемогу, несподівано посіла третє місце – отримає тільки 7 мандатів.

Політсила виступає за економічно і політично незалежну Гренландію, але обіцяла не поспішати з відповідним плебісцитом.

Ще більше падіння зазнала соціал-демократична партія "Сіумут" – один із найбільш послідовних прихильників незалежності Гренландії.

Є партнерами партії прем'єрки Данії.

Лідер партії-переможниці називав постійне втручання Дональда Трампа абсолютно неприйнятним, а натяки американського президента на Гренландію як товар – абсолютно огидними.

А тому переможцям виборів доведеться знайти такий компроміс, який, з одного боку, відповідав би сподіванням гренландців про незалежність, а з іншого – не дав підстав Трампу посилити тиск на острів.

Докладніше – в матеріалі Іванни Костіної Без шансів для Трампа: яке майбутнє обирає для себе Гренландія.