Уповноважена: Рішення ЄСПЛ по трагедії 2 травня — нагадування, що безпека громадян і верховенство права мають залишатися абсолютними пріоритетами держави
Уповноважена: Рішення ЄСПЛ по трагедії 2 травня — нагадування, що безпека громадян і верховенство права мають залишатися абсолютними пріоритетами держави

Уповноважена: Рішення ЄСПЛ по трагедії 2 травня — нагадування, що безпека громадян і верховенство права мають залишатися абсолютними пріоритетами держави

Уповноважена: Рішення ЄСПЛ по трагедії 2 травня — нагадування, що безпека громадян і верховенство права мають залишатися абсолютними пріоритетами держави

Суд визнав обмежені можливості української влади запобігти насильницьким сутичкам. Але факти підтверджують, що не було вжито всіх розумно очікуваних заходів. 

Враховуючи події 2 травня 2014-го в Одесі та їхній контекст, Європейський суд з прав людини розглянув справу через призму позитивних обов’язків держави та зробив низку важливих висновків, у тому числі щодо ролі Росії у цих подіях і того, як мали реагувати українські органи з урахуванням відповідних викликів. Про це у матеріалі для ZN.UA"Рішення ЄСПЛ щодо подій 2 травня 2014 року в Одесі: російська агресія, її агенти впливу та недбалість посадових осіб" написала уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко

Щодо загального контексту та ролі РФ у трагедії ЄСПЛ зазначив:

  • контекст ситуації, причетність Росії до подій у Криму та східних областях України, їхній прихований характер, а також те, що, ймовірно, РФ вчиняла дії, які призвели до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в південних областях України, зокрема в Одесі, з огляду на стратегічну важливість цього міста;
  • головні фігуранти справи, ймовірно, мали зв'язок з Росією — тодішні заступник начальника обласної міліції та начальник обласного управління ДСНС невдовзі втекли до Росії та отримали там громадянство;
  • роль російської пропаганди та дезінформації, які створювали атмосферу напруги та провокували насильство в Одесі перед трагічними подіями;
  • обмежені можливості нового уряду України в таких обставинах повністю запобігти ризикам, які виникали на той момент;
  • разом з тим у таких обставинах основним обов’язком влади було вжити всіх розумно очікуваних (!) заходів для запобігання ризику насильства.

Тож ЄСПЛ визнав обмежені можливості української влади запобігти насильницьким сутичкам, але все ж таки факти свідчили, що не було вжито всіх розумно очікуваних заходів для їх попередження.

Якими є порушення з боку України:

  • невжиття необхідних заходів безпеки, щойно влада дізналася відповідну інформацію та про публікації в соціальних мережах (які свідчили про можливість потенційного насилля під час заходів). Натомість місцевими правоохоронними органами було вжито заходів лише для підготовки проведення звичайного футбольного матчу та не здійснено жодних реальних спроб запобігти сутичкам;
  • пасивність міліції під час сутичок і ймовірний зв'язок з антимайданівцями. ЄСПЛ вказав, що нездатність правоохоронців здійснити реальну спробу зупинити початкову хвилю насильства, а також явні ознаки можливої змови між ними та активістами Антимайдану стали однією з причин, якщо не головною, подальшої хвилі насильства у відповідь (!);
  • прибуття пожежних машин на місце загоряння було навмисно затримане на 40 хвилин, а правоохоронці не допомогли оперативно та безпечно евакуювати людей із будівлі. Відповідно, також не було забезпечено своєчасне проведення рятувальних заходів.

Зважаючи на все це, ЄСПЛ дійшов висновку, що відповідні органи влади (!) не зробили всього, що від них розумно очікувалося, для запобігання насильству, його зупинення після початку та забезпечення своєчасних рятувальних заходів для тих, хто опинився у вогні в Будинку профспілок, пояснює рішення Сокоренко. Це означає, що було порушено матеріальний аспект статті 2 Європейської Конвенції з прав людини.

Окремо ЄСПЛ встановив порушення статті 8 Конвенції щодо однієї з заяв у зв’язку з необґрунтованою затримкою при видачі тіла однієї з жертв заявниці, яка була його донькою.

"Це рішення — хороший урок і нагадування для всіх державних органів про позитивні обов’язки: безпека громадян і верховенство права мають залишатися абсолютними пріоритетами держави навіть під час найскладніших екзистенційних зовнішніх викликів і внутрішніх трансформацій", — наголошує авторка. 

Більше матеріалів Маргарити Сокоренко читайте на ZN.UA. 

Джерело матеріала
loader
loader