Чому оборонна політика ЄС неефективна і як це змінити

Ворожий режим президента США Дональда Трампа нарешті змусив Європу прокинутися.

Як зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на початку березня, це абсурдно, що "500 мільйонів європейців просять 300 мільйонів американців захистити їх від 140 мільйонів росіян".

Туск мав на увазі, що оборонний потенціал Європи величезний – набагато більший, ніж у Росії, і навіть більший, ніж у США, які гарантували безпеку континенту після Другої світової війни.

Тобто математично Європа не має причин боятися навіть у разі виходу США з НАТО або умовного висування Вашингтоном вимог щодо економічних поступок у відповідь на військову підтримку.

Про те, що заважає більш ефективному посиленню оборони Євросоюзу, читайте в колонці головного редактора Onet (Польща) Бартоша Венглярчика Сила в об'єднанні: що має змінити Європа, щоб гарантувати власну безпеку.

Далі – стислий її виклад.

На думку автора колонки, основна проблема полягає у відсутності реальної єдності ринку в Європі.

За його словами, вихід компанії з однієї країни Євросоюзу на ринок іншої на практиці є економічно недоцільним через безліч бюрократичних процедур.

"ЄС сам визнає цю проблему, тому створив спеціальний корпоративний статус – європейська компанія.

Така компанія може працювати за єдиними правилами в усіх країнах ЄС, але має бути великою, з капіталом не менше 120 тисяч євро (131 тисяча доларів).

Гіганти можуть вільно вести бізнес від Мадейри до Братислави, але для більшості підприємств єдиний ринок досі залишається недосяжною мрією", – зазначає Бартош Венглярчик.

Він нагадує, що у США винищувач F-35 і танк Abrams виробляють численні компанії та субпідрядники в різних штатах, а у Європі ж політики окремих країн захищають цілі галузі, адже їхнє переобрання залежить від національної економіки, а не від економіки ЄС загалом.

Саме тому, пояснює головний редактор Onet, Польща закуповує танки в Південній Кореї, а не у Німеччині, Великій Британії чи Франції.

"Європа має потенціал стати глобальною силою.

Але поки уряди країн ЄС відповідають лише перед власними виборцями, цього не станеться", – впевнений Венглярчик.

На його думку, Європа продовжуватиме обговорювати потребу у спільному виробництві боєприпасів або координації досліджень, але штучний інтелект все одно буде розроблятися окремо у Франції, Великій Британії, Польщі чи Німеччині.

"Європейські країни мають мільйони військових та оборонний бюджет, що перевищує китайський.

Але без реального об’єднання це залишатиметься "паперовим тигром", – вважає автор.

Докладніше – в колонці Бартоша Венглярчика Сила в об'єднанні: що має змінити Європа, щоб гарантувати власну безпеку.