Трамп розуміє, що його де-факто послали
... але не може це показати
1. Тому зберігає хорошу міну при поганій грі. Відмова від ударів по енергетиці — це квазіперемир'я. Але подальші кроки Трампа — це не лише про Україну, це про збереження більшості в Конгресі через півтора року, і навіть про те, хто переможе через чотири роки на президентських виборах.
2. Ці переговори частково (поки) зривають бліцкриг Трампа і водночас унеможливлюють негайні санкції проти нафтового експорту. Путін, як і передбачалося, грає в затягування часу. І Трамп змушений був сьогодні погодитися на цю гру.
3. Вимоги Путіна до повномасштабного перемирʼя неприйнятні. Причому вони є неприйнятними не лише для України, але й для США. Адже, зокрема, відключення від розвідданих на вимогу РФ може стати жорстким ударом по надійності постачання зброї США союзникам.
І це прекрасно розуміють в Білому домі. Але, повторюся, вони не можуть визнати, що переговори в певному тупику.
Читайте також: Трамп і Путін провели переговори: погодилися, що шлях до миру має розпочатися з припинення обстрілів енергетики
4. Судячи з усього, зараз буде спроба провести ряд раундів переговорів у Саудівській Аравії, щоб змусити обидві сторони піти на поступки. І, судячи з усього, це займе кілька тижнів. План Путіна, як і раніше, — спроби зриву переговорів руками українців і дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні. У Кремлі вважають, що Трамп нікуди не дінеться і буде тиснути на Україну. Але повторюся: Вашингтон буде тиснути на обидві сторони.
5. Станом на зараз нема і поки не передбачається ніякої зради (новини про Крим і про Одесу, як і слід було чекати, фейкові). Таких фейків попереду дуже багато.
На жаль, ми все більше входимо в сценарій, що цей раунд переговорів буде проваленим і запускається новий цикл війни на 6-9 місяців як мінімум. Я вважав, що Путін, з вірогідністю понад 50%, погодиться зараз на 30-денний мир. Але він вирішив зіграти ва-банк (населення та еліти чекали на перемирʼя).
Водночас Трамп не може не розуміти: від його подальших дій залежить уся його подальша доля як президента. Переведення теми на щось інше має бути неймовірно гучним, щоб тема України була на деякий час забута. А наша задача — не допустити цього.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

