Світова фінансова криза від Трампа: до чого може призвести нинішня економічна політика США

Якщо у розуміння сенсу та змісту зовнішньої та внутрішньої політики нинішньої адміністрації США підставити такий термін, як "оптимізація видатків", то вона із "незрозумілої" та "хаотичної" зразу стає цілком "зрозумілою" та "впорядкованою".

Очевидно, США зараз досить активно "скидають баласт", або те, що за такий вважають.

Інша справа, що оцінка речей на предмет "баласту" в них досить спірна. Доволі часто у цьому питанні американці ризикують "разом із брудною водою виплеснути й дитину".

Однак мене зовсім не здивує, якщо нинішня команда кризис-менеджерів у вигляді американських ізоляціоністів з часом поступиться своїм місцем іншим людям. Звісно, це буде не сьогодні й не завтра; спочатку, очевидно, буде світова фінансово-економічна криза. Цілком можливо, що глобального масштабу.

У цьому сенсі американські еліти явно не плекають жодних ілюзій й свідомо до неї їдуть. Однак цей період об’єктивно не може бути занадто довгим, хоча б внаслідок того, що світ сьогодні, через перехід до нового технологічного укладу, ВЖЕ став глобальним. Починаючи з розподілу промислово-технологічних ланцюжків між країнами та навіть континентами, закінчуючи швидкістю та обсягами розповсюдження інформації.

Довго "ізолюватися" й "оптимізувати свої власні видатки" у США просто технічно не вийде. Рано чи пізно доведеться від виключно проблем, образно кажучи, "техаських фермерів" знову повернутися до світового ринку та глобального розподілу виробництва. Й відповідно – до активної ролі у світовій (глобальній) політиці, яка є СЛІДСТВОМ й НАСЛІДКОМ саме виробничих відносин, насамперед, в самих США.

Але у цьому сенсі завжди варто пам’ятати, що все буде відбуватися ЗНАЧНО ШВИДШЕ ніж в попередні періоди світових економічних криз. Раніше, щоб інформація з одного континенту потрапила до іншого й, відповідно, якось повпливала на ту чи іншу групу країн або окрему країну, потрібні були місяці, потім тижні, далі – дні. Зараз це займає лічені секунди, ну нехай, навіть хвилини.

Рішення, прийнятті десь у Вашингтоні, Лондоні, Берліні, Пекіні чи Токіо, стають відомими майже всьому світові вже через декілька хвилин. Через це різко скорочується час "реакції" одних світових гравців на дії та рішення інших. Відповідно, усі процеси у світовій політиці, економіці та фінансах РІЗКО пришвидшуються.

Розв’язати війну (й тут же її програти, або виграти), ввести чи зняти торгівельні мита (й тут же відчути наслідки цього), навіть вплинути на стан фондових ринків чи рівень видобутку нафти, газу (інших корисних копалин) або здійснити якусь іншу річ глобального рівня — сьогодні може зайняти лише кілька діб, а то й взагалі – добу. Раніше на це йшли роки чи навіть десятиріччя.

Поки Америка зайнялась тим, що, образно кажучи, намагається "звести дебіт з кредитом" на власних рахунках й насамперед шляхом "ужимання своїх видатків". Нехай навіть шляхом, ззовні схожим на таке собі цунамі. Але "цікаве" настане тоді, коли вона закінчить це робити, й триватиме цей період не так довго, як декому здається.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Маск і Безос втрачають мільярди: як Трамп робить Америку бідною і заганяє США в кризу