Найгрізніші пінгвіни в океані: одного їхнього "запаху" достатньо, щоб змусити криль втекти

Всього один пінгвін здатний поглинути тисячі особин криля за один прийом їжі, але вчені також виявили, що зграї зоопланктону навчилися виявляти ознаки хижаків у воді. Вчені роками не могли пояснити загадкове переміщення планктону, але тепер, схоже, їм це вдалося, пише Popular Science.

Нове дослідження було проведене командою з Лабораторії океанології Бігелоу — вчені зосередилися на вивченні переміщень криля, виловленого в протоці Брансфілд в Антарктиді. Результати дослідження показали, що достатньо лише невеликої кількості пінгвінячого гуано, щоб вплинути на поведінку крихітних морських істот.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавторки дослідження Ніколь Геллессі, у своїй роботі вони з колегами вперше показали, що невелика кількість пінгвінячого гуано спричиняє раптову зміну в поведінці антарктичного криля під час годування і плавання.

Щоб перевірити, як криль реагує на хімічні ознаки присутності пінгвінів поблизу, вчені помістили криль в акваріум на станції Палмер на острові Анверс в Антарктиді. Далі вчені відокремили 6-8 особин і перемістили їх у жолоб із морською водою температурою близько 1,1 градуса за Цельсієм. Зазначимо, що вчені навіть приглушили навколишнє освітлення, щоб імітувати природне середовище.

Під час експериментів учені наливали морську воду, змішану або з водоростями, або з пінгвінячими фекаліями, або з сумішшю того й іншого. Команда також записала поведінку морських птахів на камеру, а потім проаналізувала відзнятий матеріал на основі тривимірного позиціювання обраних крилів, а також напрямку і швидкості плавання.

Результати показали, що криль зазвичай плаває проти течії, а присутність гуано у воді негайно впливала на його поведінку. Вчені виявили, що криль прискорив своє плавання в 1,5 раза швидше за середнє, а також зробив утричі більше поворотів перед великими кутами.

Цікаво, що послід пінгвінів впливав не тільки на рухи криля. Під час іншого експерименту вчені помітили, що зоопланктон споживав на 64% менше водоростей після того, як відчував поблизу морських птахів. Це означає, що криль так часто здійснює ухильні маневри, що згодом їсть менше, коли у воді навколо нього є гуано.

За словами Геллессі, така поведінка, ймовірно, спрямована на захист від нападу з боку пінгвінів і значно збільшує шанси криля на виживання. І ці шанси експоненціально зросли б у зграї, якби їхні сусіди могли виявити ті ж самі сигнали та повідомити один одного про небезпеку.

Дослідники не впевнені, проте припускають, що така реакція не обмежується лише пінгвінами, припускають, що криль здатний таким чином реагувати на наближення китів і морських тюленів. Однак, оскільки зміна клімату продовжує змінювати глобальні океанічні екосистеми, ця здатність виявлення може знизити шанси криля на виживання.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чи можуть пінгвіни пітніти.