Селянські повстання охопили Україну: як більшовики змінили свою економічну стратегію

Селянські повстання в Україні стали відповіддю на жорстку політику більшовиків, яка передбачала насильницьке вилучення продовольства та репресії проти місцевого населення. Це призвело до масових виступів, збройних сутичок і формування повстанських загонів.

Про це повідомляється в авторській статті історика Сергія Махуна ексклюзивно для "Телеграфу".

Адміністративно-господарський хаос, що панував у країні, загострився через дії продовольчих загонів та Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК), які забирали у селян усе до останнього зерна. Окрім цього, більшовики здійснювали репресії проти духівництва, закривали та грабували храми, що ще більше посилювало народне невдоволення.

Як зазначається в путівнику до експозиції "Народна війна" (редакція Романа Круцика, ексголови Київської організації товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса), селянський спротив охопив багато регіонів України.

У Ново-Басанському районі діяло п’ять місцевих загонів та загін Ромашка, в Олішевському районі у 1921 році відбулося п’ять збройних виступів із розправами над більшовицьким керівництвом.

На Чернігівщині активно діяли махновські загони Щуся (500 шабель), які атакували Костянтиноград і намагалися захопити Ніжин. Разом із ними боролися повстанці Галаки, Марусі та Яценка, а також загін Кожі (300 шабель), що пройшов через регіон рейдом.

Під тиском кризи 21 березня 1921 року радянський уряд офіційно замінив продрозверстку продподатком, що стало початком Нової економічної політики (НЕП). Рада народних комісарів УСРР затвердила нові податкові норми: замість 180 мільйонів пудів зерна селяни мали здати 126 мільйонів. Це дозволило відновити товарообмін між містом і селом.

Український історик Олександр Бойко зазначав, що у 1921–1922 роках сформувалася нова модель організації суспільства, яка передбачала поступовий перехід до соціалізму через державний капіталізм. Вона ґрунтувалася на жорсткому однопартійному режимі у політиці та поєднанні адміністративного управління з ринковими механізмами в економіці.

Раніше "Телеграф" писав про те, що українська історія багата на імена винахідників, які випереджали свій час. Одним із таких новаторів був Федір Мелес – козак, чернець і мрійник, який ще у XVIII столітті намагався створити літальний апарат в умовах сибірського заслання.