Печерськ здригався від вибухів 7 годин: це була перша техногенна катастрофа в Києві

У червні 1918 року Київ став свідком однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії міста. Серія потужних вибухів на військових складах Звіринецького форту потрясла всю центральну частину міста, спричинивши масові руйнування та численні жертви.

Вибухи сталися через детонацію близько двох мільйонів артилерійських снарядів, які зберігалися на військових складах Звіринецького форту. Цей форт розташовувався неподалік від сучасного Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка на Печерську.

Причина трагедії

За офіційною версією, вибухи відбулися через недбалість та самозаймання боєприпасів під час Першої світової війни. Однак, серед місцевих мешканців існувала версія про можливий саботаж більшовиків або інших сил для дестабілізації ситуації в Києві.

Наслідки вибухів

Вибухи тривали близько семи годин, починаючи з 10:00 ранку і стихли близько 15:00 дня 6 червня 1918 року. Густий чорний дим охопив центральну частину міста, а дощ зі шрапнелі та уламків снарядів накрив Печерськ і прилеглі вулиці. Було знищено близько 900 будинків, повністю зруйновано військове містечко, приватну забудову, кладовище та пошкоджено будівлі монастирів.

Вибухова хвиля була настільки потужною, що дісталася навіть Університету імені Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), де вибивало шибки та двері.

Вибухи викликали паніку серед населення. Крамниці закривалися, рух трамваїв припинився, а люди масово тікали з міста. Були випадки істерії серед жінок, а деякі люди помирали від розриву серця під час втечі.

За офіційними даними, під час вибухів загинуло близько 200 осіб, ще понад 1000 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Однак, вважають, що справжня кількість жертв могла бути значно більшою через масштаб руйнувань та хаос, який панував у місті після вибухів.

Допомога постраждалим

Після трагедії Гетьман Петро Скоропадський наказав виділити мільйон карбованців на допомогу постраждалим. Крім того, кияни зібрали майже стільки ж коштів для допомоги тим, хто втратив житло.

Було організовано притулки для тих, хто втратив домівки в Інструкторській школі старшин та на території сучасного стадіону "Олімпійський", а пункти харчування відкрили на Печерському базарі, у Видубицькому монастирі, Києво-Печерській лаврі та Контрактовому будинку.

"Яма" на Печерську

Хоча в історичних джерелах немає прямої згадки про утворення "ями" після вибухів, можна припустити, що масштаб руйнувань міг призвести до утворення великих провалів чи ям на території, де відбувалися вибухи. Такі наслідки могли залишитися на довгий час після трагедії.

Вибухи ускладнили політичну ситуацію в Україні. В листопаді 1918 року німці почали виводити війська з України, що призвело до втрати підтримки Гетьманату. У грудні того ж року Павло Скоропадський відмовився від посади та емігрував до Німеччини.

У підсумку, вибухи на Звіринці в червні 1918 року залишаються однією з найстрашніших техногенних катастроф в історії Києва. Вона мала далекосяжні наслідки для міста та країни.