Тут можна знайти дерево Цоя та кінотеатр, який працює понад 50 років: чим цікавий київський масив Березняки

На лівому березі Дніпра, серед бетонних джунглів, зник затишний і мальовничий оазис — озеро Тельбін і масив Березняки. Цей район, попри свою сучасну забудову, зберігає багату історію, яка налічує понад 300 років.

Озеро Тельбін — одне з найбільших озер Києва, площею близько 1,5 км. У минулому воно було частиною великої системи лівобережних стариць, що з’єднується з Дніпром та річкою Дарницею. Сьогодні від його колишньої акваторії лишилося лише 40%. Попри це, озеро залишається популярним місцем для відпочинку та риболовлі, де водяться окуні, плітка та інші види риб.

Історія Березняків

Історія Березняків починається з кінця XV століття, коли між озером Тельбін та Дніпром виникла слобода Кухмістерська. Її назва походить від кухмістерів — служителів трапезної Печерської лаври, у підданстві яких було поселення. Не виключено, що саме тут лаврські кухмістери пригощали прочан, які йшли до монастиря. З початку XV століття у слобідці стояла дерев’яна церква на честь Різдва Богородиці, яка була зруйнована у тридцяті роки XX ст.

Пізніше, з іншого боку Тельбіна, з’явився невеликий хутір Березняк, який, ймовірно, отримав свою назву від березового гаю. Завдяки розташуванню за озером він став відомий як хутір Зательбін Березняк або Печерська слобідка. Через Кухмістерську слободу проклали залізничний міст, а на початку XX століття почалося будівництво дороги від Наводницького мосту.

Економічний розвиток та промисловість

Кінець XIX і початок XX століття стали піком економічного розвитку слобідки. Кухмістери, що колись володіли цими землями, стали далеким минулим, а їм на зміну прийшла велика промисловість. На коліях був облаштований роз’їзд та зупинна посада. У 1885 році тут був створений лісопильний завод, пізніше їх стало два, а поряд з’явилися склади деревини. До тартака була підведена гілка від залізниці, і тут же функціонував шпалопропитний завод.

Сучасний масив

У шістдесяті та сімдесяті роки на місці поселень виріс новий житловий масив Березники, який сьогодні є спальним районом Києва. Однак він зберіг низку пам’ятних місць. Одним із найвидатніших залишається великий храм із двома церквами та дзвіницею, розташований недалеко від місця старої Слобідської церкви. На його території знаходиться джерело з каплицею, а на площі пам’ятник Андрію Первозванному.

Північну частину Березників прикрасили два кінотеатри: Десна (сьогодні це театр фольклору) та Старт, який функціонує досі. Мозаїчні панно на їх фасадах символізують оптимізм та розвиток. У масиві також є легкоатлетичний манеж, який залишається важливою спортивною ареною Києва.

Знамениті особистості та культурні події

На Березниках бував Віктор Цой під час знімання у фільмі "Кінець канікул" біля озера Тельбін. Верба, біля якої співав пісні Цой, стала культовим місцем для його шанувальників та набула статусу пам’ятника природи.

У районі проживав відомий актор та режисер Іван Миколайчук, який присвятив свою кар’єру кіностудії Довженку. Вулиця, де він жив, сьогодні має його ім’я, а на одному з будинків встановлено меморіальну дошку. Крім того, у Березняках жили відомі актори Борислав Брондуков та Маргарита Криніцина.

Сьогодні Березняки — це не просто спальний район, а й місце, багате на історію та культурну спадщину, яка продовжує надихати та привертати увагу сьогодні. Район продовжує трансформуватися, але дбайливо зберігає свою пам’ять.