Трибунал для Путіна: правозахисники зафіксували понад 84 тис. воєнних злочинів РФ

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України, правозахисники об’єдналися в ініціативу T4P (Трибунал для Путіна), щоб документувати воєнні злочини, вчинені російськими військами. За три роки було зафіксовано понад 84 тис. таких епізодів.

Про це повідомили під час роботи ініціативи за три роки.

Підсумки роботи ініціативи Трибунал для Путіна

Станом на березень 2025 року правозахисники фіксували 84 396 випадків воєнних злочинів РФ. З них 3 745 випадків пов’язані з геноцидом через руйнування або пошкодження гуманітарних об’єктів, зокрема культурних і релігійних споруд.

Крім того, було зафіксовано 17 421 атаку на цивільні об’єкти, де не було військових цілей, як-от удари по житлових будинках або лікарнях, наприклад, у Маріуполі, Бучі, на Каховській ГЕС і по дитячій лікарні Охматдит.

За словами виконавчого директора Центру громадянських свобод Олександри Романцової, воєнні злочини, скоєні росіянами проти цивільних, слід виділити в окрему категорію.

Після початку великої війни правозахисники зафіксували близько 85 тис. епізодів з ознаками воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду відповідно до Римського статуту.

Також існує закрита база, яку веде Харківська правозахисна група. Вона містить 15,5 тис. епізодів, що мають статус кримінальних проваджень, які зараз розслідуються. Ця інформація доступна тільки слідчим і представникам потерпілих у кожному з проваджень.

85% епізодів у базі стосуються переважно втрати майна, автомобілів, атак на цивільні об’єкти та інфраструктуру. Однак не всі злочини, за якими були відкриті кримінальні провадження, були задокументовані в базі даних.

На початок 2025 року Генеральна прокуратура України зареєструвала 150 тис. воєнних злочинів. Через обмежені ресурси правоохоронці зосереджуються на п’яти основних типах злочинів: загибель мирних мешканців, поранення цивільних осіб, незаконне утримання, насильницьке зникнення та катування.

Деякі епізоди стали основою дев’яти подань T4P до Міжнародного кримінального суду (МКС), йдеться про:

• насильницькі зникнення на ТОТ;
• передачу дітей до Росії;
• розслідування злочинів проти довкілля;
• позасудові страти в Бучі та інших містах України;
• жорстоке позбавлення волі на ТОТ Харківської області;
• обстріли України;
• мова ворожнечі як злочин проти людяності;
• тортури, які здійснювали російські військові.

Попри тяжкість цих злочинів, МКС досі не застосував восьму статтю Римського статуту, оскільки світ побоюється, що це може вплинути на миротворчі операції, наприклад, в Афганістані.

Аналітик Української Гельсінської спілки прав людини Владлена Падун вважає, що створення Європейського спеціального трибуналу може стати альтернативою для притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Трибунал працюватиме на основі трьох основних документів: угоди Ради Європи, угоди між Україною та Радою Європи і статуту трибуналу. Проєкт називається Шуман і визначає, як працюватиме трибунал, які експерти будуть залучені тощо.