/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F06d12481f0b4b97ba9562858c62fd3dd.jpg)
"ОСББ" на Капітолійському пагорбі: який вигляд має скандал із "Сигналом" очима секретчика
Як колишній секретчик, журналіст Денис Попович стверджує: нічого подібного до "Сигналгейту" в його час не могло б статися навіть на рівні якоїсь окремої військової частини. Цей скандал — щось небачене, нечуване і глобальне за своїми руйнівними наслідками.
Прокоментую трохи "чат ОСББ", тобто ту чудову історію з таємним листуванням у чаті Signal між високопосадовцями адміністрації Трампа.
Колись давно ваш покірний слуга був секретчиком. Неважливо, де це відбувалося, важливо, що був.
Секретчик — людина дуже поважна. Бо він має ДОПУСК! До літератури, зошитів та документів, без яких неможливо опановувати матчастину. Образили секретчика — нема у вас допуску до скрижалів мудрості. Несіть мені ящик пива, бо не пробачу).
А допуск буває різних ступенів. У нашому випадку — трьох. У мене був найнижчий — "таємно". Але він був.
А щоб оформити допуск, треба укласти договір. А у тому договорі всі обов'язки розписані, зокрема й вимоги керівних документів. А ці вимоги передбачають суворі межі роботи із таємною документацією. Вона видається під розпис. Кожен документ чи зошит має прошиту, пронумеровану та затверджену печаткою кількість сторінок. Якщо якийсь зошит чи навіть сторінка із зошита загубилася — то буде ЧеПе.
ЧеПе навіть буде, якщо ти з цього зошита чи книги шпаргалку виписав та виніс її за межі спеціального приміщення. Бо робота з таємною документацією є режимною й має вестися тільки в спеціальних приміщеннях!! Далі це все здається секретчику, опломбовується у валізі, повертається у таємну частину. Далі, у разі необхідності, секретчик знову все це забирає, роздає під підпис — і так по колу.
За порушення режиму — відповідальність. Аж до кримінальної! Звісно, ніхто б нас не саджав, але мозок ви…бали б капітально.
Це я написав для того, щоб ви зрозуміли атмосферу. А тепер до суті.
Кожна посадова особа у тому чаті Signal (ОСББ) обов'язково мала найвищий доступ до таємної документації. Кожна з них підписувала відповідні договори. І кожна з них знає про свою відповідальність.
Тому, коли Дональд Трамп каже, що у листуванні, яке містило інформацію про деталі ВІЙСЬКОВОЇ ОПЕРАЦІЇ, не було нічого таємного — це ні що інше, як покриття злочинної недбалості, що само по собі є злочином.
Те, що у цьому чаті взагалі опинився журналіст — це лише вишенька на торті.
Месенджер Signal не є достатньо захищеним. Обговорювати у ньому щось подібне — це все одно, якби я пофотографував таємний зошит й виніс ті світлини з кімнати. Це вже порушення режиму!!
Але головне те, що обговорювалася ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ! А планував її не Гегсет й не Волц. Її планували військові. А якщо так, то безумовно, там був цілий комплект класифікованих документів, які торкалися місця проведення операції, розрахунку сил та засобів, цілей та замислів. Там були карти, визначена кількість літаків, особового складу, боєприпасів, кого у тому Ємені треба було бомбити, коли та як.
Тобто ці документи мали найвищий ступінь таємності. Якщо вони його не мали, бо Гегсет чомусь його не присвоїв, тоді Гегсет — просто мудак. Але вони його абсолютно точно мали, бо інакше й бути не може. І сам факт розголосу цієї інформації редактору видання The Atlantic — людині, яка не мала відповідного допуску — це вже кримінальний злочин!
І це було зроблено у незахищеному чаті, і у цьому чаті були агенти під прикриттям, і потім про це дізнався широкий загал. Тому маємо такий вінегрет, що аж мерсі. У такій ситуації позбавлення волі на кілька років для кожного з фігурантів було б найлегшим для них покаранням.
Від цілковитого провалу ту операцію врятувало лише те, що сам редактор, який отримав настільки чутливу інформацію, виявився відповідальною людиною й не злив її хуситам за гроші раніше, ніж почалися авіаудари. Бо інакше б хусити позбивали б літаки, загинули б люди й взагалі казна-що б трапилось.
Але й зараз все дуже не альо. Ми ж лише бачимо верхівку айсберга. А там десь під водою союзники вже розуміють, що цій компанії довіряти не можна, бо раптом вони почнуть обговорювати конфіденційну інформацію у приватних чатах, а потім все це потрапить у пресу. І ніхто, абсолютно ніхто не буде притягнутий до відповідальності, бо це ж фантастична команда Трампа, яку він прикриває, навіть якщо вони всі облажалися.
От такі хлопці рулять у нас зараз на Капітолійському пагорбі. І саме з ними тепер треба мати справу.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо В мережу "злили" номери телефонів і навіть паролі високопосадовців адміністрації Трампа, — Spiegel
