У магнітному полі Землі знайдена величезна аномалія, що зростає: NASA спостерігає за нею

Про це пише Science Alert.

Це величезне явище отримало назву Південно-Атлантична аномалія й інтригувало вчених протягом довгих років. Супутники й космічні апарати космічного агентства особливо вразливі до ослабленої напруженості магнітного поля всередині аномалії й викликаного цим впливу заряджених частинок від Сонця.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що NASA порівнює аномалію з "вм'ятиною" в магнітному полі нашої планети або свого роду "вибоїною в космосі". Зазвичай вона не впливає на життя на Землі, втім, цього не можна сказати про орбітальні космічні апарати, зокрема й Міжнародну космічну станцію (МКС), коли вони проходять безпосередньо через неї.

Під час цих взаємодій знижена напруженість магнітного поля всередині аномалії означає, що технологічні системи на борту супутників можуть вийти з ладу, якщо їх вразять високоенергетичні протони, що виходять від Сонця.

За словами дослідників, ці випадкові зіткнення, як правило, можуть спричинити лише низькорівневі збої, однак вони також несуть у собі ризик значної втрати даних, а можливо й постійного пошкодження ключових компонентів.

Зниження цих небезпек у космосі, по суті, є однією з причин, чому NASA відстежує Південно-Атлантичну аномалію. Інша причина в тому, що загадка аномалії являє собою прекрасну можливість для дослідження складного і важко зрозумілого явища.

За словами геофізика Террі Сабака з Центру космічних польотів імені Годдарда в Грінбелті, магнітне поле Землі насправді є суперпозицією полів від багатьох джерел струму. Основним джерелом сьогодні вважається закручений океан розплавленого заліза всередині зовнішнього земного ядра, розташованого в тисячах кілометрів під нашими ногами. Саме рух цієї маси генерує електричні струми, що створюють земне магнітне поле. Але, як вважають учені, ця маса, ймовірно, не однорідна.

Передбачається, що величезний резервуар щільної породи, відомий як Африканська велика провінція з низькою швидкістю зсуву і розташований на глибині 2900 кілометрів під Африканським континентом, порушує генерацію поля. Це, на думку вчених, призводить до різкого ефекту ослаблення, якому сприяє нахил магнітної осі Землі.

Зазначимо, що вчені все ще багато чого не розуміють про аномалію, внаслідок чого постійно виникають нові ідеї, що проливають світло на дивне явище. Наприклад, 2016 року гелеофізик NASA Ешлі Грилі виявив, що область аномалії, мабуть, повільно дрейфує. Цю теорію було підтверджено й дослідженням 2021 року.

У 2020 році вчені помітили щось ще цікавіше: переміщення, ймовірно, перебуває в процесі поділу на дві частини. Утім, учені все ще не знають, що це означає для майбутнього аномалії. Пізніше дослідження, опубліковане 2024 року, показало, що Південно-Атлантична аномалія також впливає на полярні сяйва, які можна спостерігати на Землі.

Раніше Фокус писав про те, що магнітне поле Землі здригнулося: глибоко в океані з'явилися аномалії через вибухи на Сонці.