Вчені знайшли організм, здатний вижити на Марсі: і це не бактерія

Те, що деякі земні бактерії можуть теоретично вижити в марсіанських умовах, вчені вже знають, але чи може тим же похвалитися хоч один більш складний організм? Схоже, що кандидата на цю роль було знайдено.

Про це йдеться у новому дослідженні, оприлюдненому у журналі IMA Fungus 31 березня. У ньому вчені відтворили умови Марса, щоб протестувати два види земних лишайників — Diploschistes muscorum та Cetraria aculeata

Ці організми самі по собі дивні хоча б тому, що є по суті колонією симбіотів з різних царств, а то й доменів життя — грибів, найпростіших чи ціанобактерій. Свого часу вони викликали багато наукових суперечок про те, як їх класифікувати, доки у 2010-х роках лишайники остаточно не почали розглядати як частину царства грибів. Це з погляду сучасної біології робить їх ближче до тварин, ніж до рослин. А ось що вже напевно було відомо сотні років, то це їхня здатність виживати в найсуворіших умовах, наприклад, на крайній Півночі.

Саме ця стійкість і підштовхнула вчених використати лишайники для перевірки їхньої здатності вижити на іншій планеті. Звичайно, на Марс їх ніхто не відправляв, а тому довелося обійтися лабораторними умовами.

Для цього у спеціальній камері було встановлено:

• тиск у 5-7 мбар;
• атмосфера з 95% вмістом вуглекислого газу та 5% — кисню;
• температура від +18 до -26 градусів за Цельсієм;
• вологість лише на рівні 8-32%;

На додачу в камері відключили світло та опромінили дозою рентгенівського опромінення в 50 Грей, що приблизно можна порівняти з роком перебування на Марсі. Перед "висадкою" лишайники зволожили, що зробило їх активними.

У ході дослідження було встановлено, що Cetraria aculeata зазнала сильного окиснювального стресу та отримала певні пошкодження. Цей вид був обраний через те, що в його складі є пігмент меланін, який, як вважається, відіграє роль у захисті від радіації. Що ж, це йому не дуже допомогло.

А ось Diploschistes muscorum показав низький рівень ушкодження мембран і в цілому краще пережив експеримент, оскільки в ньому почали активніше вироблятися антиоксиданти. Він зберіг метаболізм та продовжив фотосинтезувати після завершення експерименту.

І хоча це показало, що деякі організми здатні протистояти марсіанським умовам, але важливо розуміти, що експеримент тривав п’ять годин. Тому не факт, що ці організми будуть здатні прожити повноцінне життя на сусідній планеті. Та й деякі інші фактори, на зразок можливої токсичності реголіту, не були враховані.

Варто зазначити також, що вчені вже проводили експерименти з іншими лишайниками в подібних умовах, але там вони були у висушеній формі. Водночас новий експеримент був покликаний оцінити їхню здатність до функціонування в несприятливих умовах. До того ж у цьому дослідженні було враховано чинник радіації, тоді як у попередніх вивчався вплив інших "принад" життя Марсі.

Як повідомлялося раніше, марсохід Curiosity знайшов на Марсі найдовші молекули на підставі вуглецю, які будь-коли виявляли на цій планеті. На Землі такі часто є частиною живих організмів.