Який вигляд має село-пустка в Росії, де народився головнокомандувач ЗСУ Сирський

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський народився в російському селі Новинки Владимирської області в 1965 році.

Згодом уся родина майбутнього генерала переїхала на територію України, школу він закінчував у Харкові, але навчання продовжив вже у Москві.

UA розповість, який вигляд зараз має село-пустка в Росії, родом із якого Сирський, та той самий будинок, де він проживав.

Новинки не мають жодної інфраструктури, навіть сільського магазину, а, за даними перепису населення 2021 року, тут було зареєстровано всього восьмеро осіб.

Проте біля дороги досі стоїть один телефон-автомат, який невідомо, чи працює.

У вільній онлайн-енциклопедії Wikipedia пишуть, що Сирський народився у Новинках Кіржацького району.

Проте в Кіржацькому історико-родоводі стверджують, що ця інформація недостовірна, бо це дуже поширена назва, і тільки у Володимирській області їх нараховується мінімум п’ять.

У той час дослідник історії Володимирської області РФ, російський краєзнавець Євген Федоров стверджує, що Сирський з села Новинки Петушинського району, що за 2 км від містечка Костерево.

Новинки – маленьке село, де можна нарахувати чотири десятки дворів, проте більшість із них безлюдні.

У цьому населеному пункті нині живуть від сили в п’ятьох будинках.

Тут також є закинута церква.

Взимку тут усюди засипано снігом, величезні заметілі, до яких нікому немає діла, але єдину дорогу хтось таки чистить.

Практично всі будівлі невеликі та дерев’яні.

За словами російського краєзнавця, Сирський міг мешкати у дерев’яному будинку № 31 його бабусі, де була зареєстрована і мати головкома Людмила.

"Сім’я з двома дітьми оселилася тут після війни.

Людмила, мати Сирського, була тут прописана, мабуть, сюди і дитину прописали, як це було заведено.

Хоча на момент народження сина, зважаючи на все, Сирські вже жили у військовому містечку за кілька кілометрів звідси, у Костеровому-1.

Саме там у військовій частині і служив батько Станіслав.

Але те, що маленький Сашко в дитинстві тут бував часто, не викликає сумнівів", – заявив краєзнавець Федоров.

Місцеві жителі не хочуть, щоб їм "приписували" Сирського.

За десятиліття будинок №31 змінив чимало господарів, а бабуся чинного головкома ЗСУ мала зовсім інше прізвище та доволі довгий час жила у квартирі у військовому містечку Костерево-1, по сусідству з дочкою, зятем та онуками.

Коли померла, то на похорон нібито з України приїжджав сам Сирський.

Про бабусю кажуть, що вона була порядною та доброю людиною.

Жила спогадами про героїчно загиблого у роки Великої Вітчизняної війни батька і могла ці історії розповідати і онукам.