"Не я б'ю - верба б'є": як правильно вітатися у Вербну неділю

На Вербну неділю традиційно освячують у церкві вербу, після чого гілочками легенько б'ють один одного, нагадуючи, що скоро прийде свято Христового Воскресіння.Традиційним привітанням у цей день є "Слава Ісусу Христу". Відповідати слід: "Навіки-віків! Амінь", "Слава навіки Богу!", "Слава навіки!", пише Освіта 24.Після святкового богослужіння віряни легенько б'ють своїх рідних та друзів освяченими гілочками верби. При цьому промовляють: "Не я б'ю – верба б'є, віднині за тиждень Великдень".У західних регіонах цю примовку використовують і для вітання. Існують й інші її варіації. Їх наводить етнограф Галина Олійник:- Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень. Уже недалечко червоне яєчко.- Не я б'ю, лоза б'є, лоза б'є – не заб'є. Від нині за тиждень буде Великдень (галицьке вітання).- Не я б'ю, верба б'є! Будь величний, як верба, здоровий як вода, багатий як земля.- Не я б'ю, лоза б'є, лоза б'є – не заб'є, від нині за тиждень буде Великдень. Будь здоровий як вода, багатий, як земля, а красний як тая паска, бо в ній Божа ласка.За словами етнографині, освячена верба була оберегом для усього дому та для кожного члена сім'ї. Після освячення треба було з'їдати по кілька вербових котиків, щоб бути здоровими.