Чому випалювання сухої трави може бути корисним: експерт висловив непопулярну думку
Чому випалювання сухої трави може бути корисним: експерт висловив непопулярну думку

Чому випалювання сухої трави може бути корисним: експерт висловив непопулярну думку

Весняна проблема в Україні — спалення сухої трави та чагарників.

За спалювання луків, пасовищ, рослинності чи її залишків передбачені великі штрафи і навіть кримінальна відповідальність.

Соцмережі тим часом рясніють картинками мертвих звірят, що згоріли живцем, бо не змогли врятуватися від вогню.

Інколи спалювання призводить і до людських трагедій, жертвами вогню стають самі палії.

Більшість екологів наголошували, що спалювання шкідливе для навколишнього середовища в першу чергу через шікідливі викиди до атмосфери, руйнації ґрунтового покриву і знищення екосистеми.

Проте еколог та геоботанік Яків Дідух висловив неочікувану думку — інколи випалювання може позитивно впливати на екосистему, якщо проводити його під контролем Про це він сказав в інтерв’ю «РБК-Україна».

Дідух зізнався, що питання спалювання травм для науки є дискусійним питанням.

«Спалювати погано, бо виділяється велика кількість СО2 і він йде у повітря.

При спалюванні біля лісів і населених пунктів є ризики пожежі.

Втім, є такі екосистеми, які формувались одвічно під впливом вогню і випасу — це степи.

Якщо степ не випасати (бо випалювати зараз не можна), то він починає втрачати свою біологічну цінність.

Накопичується підстилка, потім з’являються чагарники, потім ліси і ці степові екосистеми втрачаються, бо вони формувались історично під впливом випалювання і випасання«, — каже еколог.

Він визнає, що для протидії кліматичним змінам, згубній руйнації впливу пожеж випалювання доцільно заборонити.

«Але є місця, де треба, щоб це було під контролем.

Не можна все завжди вести за одним принципом.

Природа багатогранна, екосистеми різноманітні і вони потребують розумного контролю людської діяльності», — додав експерт.

Він навів приклад, що із забороною втручання людської діяльності у степових заповідниках (наприклад, «Михайлівська цілина» на Сумщині) були втрачені ті екосистеми, заради яких ці заповідники були створені.

«Невтручання призвело до того, що степові ділянки почали заростати чагарниками та деревами і втратили свою цінність.

Тому треба до всього підходити виважено», — підсумував Яків Дідух.

Раніше на Івано-Франківщині рятувальники виявили тіло загиблої 83-річної жінки.

За попередньою інформацією, вона могла загинути внаслідок спалювання сухої трави.

Джерело матеріала
loader