/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F8079203f7f0856b39ed8d1f7f2f32e73.png)
Шанують армію — ненавидять ТЦК: експерт пояснив, що коїться з психікою українців
Авторитетний психіатр, психотерапевт та викладач Українського католицького університету Роман Кечур пояснив, чому частина українського суспільства сприймає територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не як частину оборонної системи, а як загрозу.
В інтерв’ю виданню НВ Кечур назвав це явище стратегією індивідуального виживання, яка активізується у стані високого стресу та небезпеки.
«Якщо єдине завдання — вижити індивідуально, тоді ТЦК стають ворогами. Але якщо ми говоримо про збереження нації та держави, тоді ТЦК — це частина армії, яку ми підтримуємо», — наголосив психіатр.
Він зазначив, що у таких випадках у людей вмикається механізм психічного захисту, зокрема компартменталізація — тобто роздільне мислення, при якому особистість розділяє свою реальність на несумісні частини.
«Я патріот, я підтримую ЗСУ, але ТЦК — погані» — такий приклад мислення, за словами Кечура, є типовим проявом цього захисного механізму. Він дозволяє людині зберігати позитивне уявлення про себе, не відчуваючи внутрішнього конфлікту між підтримкою армії та небажанням мобілізації.
Кечур зазначає, що така стратегія хоч і зрозуміла, однак не сприяє збереженню суспільства як цілісної одиниці. Натомість ключовим фактором національного виживання є солідарність, об’єднання навколо спільної мети та відчуття взаємної підтримки.
«Нас рятує формування спільноти тих, хто допомагає і діє. Суспільство має бути злукованим і здатним до співпраці», — підкреслив фахівець.
Раніше ми розповідали, що "95% чекають на повістку": українцям розповіли, як вирішують проблему з мобілізацією
Також, суди переважно стають на бік ТЦК, але апеляція – на бік простих людей, - Катерина Котенкова

