Битва за Торецьк: воїни ЗСУ відверто розповіли про ситуацію у місті та унікальну зброю

Місто Торецьк вже 9 місяців витримує бої.

І дотепер продовжує частково лишатись під контролем українського війська.

За увесь час оборони наші сили знищили там орієнтовно 20 тисяч росіян.

Складність у тому, кажуть воїни, що лінія фронту може проходити в одній висотці: коли один її під’їзд контролює ворог, а інший — наші захисники.

Спеціальна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко побувала у воїнів 100-ї бригади, яка боронить місто.

Яка ситуація у Торецьку.

Невеличке місто, оточене териконами.

Спустошене та знищене війною за 9 місяців боїв за місто.

Саме стільки протримався колись Бахмут.

Торецьк стоїть і досі.

У його житлових забудовах за цей час воїни волинської 100-ї бригади зі суміжними підрозділами знищили близько 20 тисяч росіян.

І зараз бійці відбивають черговий штурм окупантів.

Працює гармата «Богдана» українського виробництва.

Гармата випускає снаряд.

Двоє артилеристів піднімають ще один.

Роблять це разом.

Робота важка фізично.

Командир передає по радіостанції координати.

Це житлові забудови Торецька.

Вірніше те, що від них лишилось.

Між тими руїнами рухається російська піхота.

Бійці захищають нашу.

Вони стріляють знову.

Гармата «Богдана» надійно вкопана в землю.

Незвичне її використання, кажуть артилеристи.

Це колісна техніка і раніше бійці її просто підганяли на точки стрільби з тилу.

Тепер вимушені були запаркувати в капонірі.

І самі оселитись біля неї в землі.

Бо дорога до лінії фронту надто небезпечна.

Не одну таку гармату вполювали ворожі дрони.

Як «Богдана» допомогла звільнити Зміїний.

Саме гармата «Богдана» допомогла звільнити острів Зміїний.

І причетний до цього артилерист Юрій.

Каже, вперше тоді стріляв з моря по ворогам.

«Пливли на баржі, загрузилися.

Перший день приїхали, пару штук увалили.

Припливли, нас затягли на цій баржі.

І вже 48 штук, по-моєму, 48.

Ну влучали шось там.

По-моєму, «Панцир», ще щось там розбили», — каже Юрій Сидорко, артилерист 100-ї бригади.

На кадрах зафільмовані постріли «Богдани» і робота Юрія в бік Зміїного.

Дотепер воїн не може повірити, що та операція виявилася такою важливою, що увійшла в історію.

Потім у Юрія були завдання на Бєлгородщині, а тепер він прикриває нашу піхоту поблизу Торецька.

І кожен постріл «Богдани» — це збережене життя його побратимів.