У горах Перу стоять величезні ворота в нікуди: їх залишила цивілізація, яка вірила в інші виміри

Про це пише DailyMail.

З боків ніші розташовані дві вертикальні канавки, які могли мати як декоративні, так і функціональні цілі. За словами археолога Мохаммада Фіроз Хана, ця споруда могла бути створена стародавніми доінкськими цивілізаціями.

"Легенди корінних американців описують Врата Богів як портал, через який герої зустрічалися зі своїми богами, знаходячи безсмертя. Відвідувачі стікаються до цього місця, притягнуті чутками про його надприродну енергію і твердженнями про те, що це ворота в інші виміри", — каже експерт.

Археологи поки що все ще шукають підказки про вік і призначення дивних воріт. Але провідна теорія полягає в тому, що вони були побудовані культурою Тіуанако, яка існувала близько 200 р. до н. е. — 1000 р. н. е.

Також експерти припускають, що браму могли використовувати в стародавньому ритуалі, саме для цього її і вирізали в скелі.

Зазначається, що народ Тіуанако був відомий своєю монументальною кам'яною кладкою. Але на місці розкопок поки не знайшли жодних органічних речовин, за якими можна було б датувати різьблення.

Деякі експерти підкреслюють, що стиль різьблення, який було використано при створенні Араму-муру, не зовсім характерний для цивілізації, що жила понад 2500 років тому.

Народ аймара був корінною групою, яка проживала в регіоні Альтіплано в Андах з 1150 по 1477 рік. Ці люди знали про браму і називали її "диявольським проходом" або місцем духів задовго до того, як Араму-муру виявили в 90-х роках.

Корінне населення вважало, що ворота з'явилися самі по собі і слугували входом для шаманів та обраних, які могли спілкуватися з духами. Але місцеве населення воліло триматися подалі від цих воріт, стверджуючи, що двері можуть зловити в пастку людську душу або розгнівати богів.

Араму-муру був побудований у той час, коли стародавні люди все ще використовували прості інструменти з каменю, кісток і деревини. Зазначається, що дверний отвір був вирізаний у скелі з пісковика, який, як відомо, є м'яким матеріалом. Тому загадкові двері цілком могли бути створені за допомогою примітивних інструментів.

Для решти світу ворота відкрив місцевий гід Хосе Луїс Дельгадо Мамані 1996 року, який випадково натрапив на скелю під час дослідження місцевості. Щоправда, він зізнався, що легенду про браму в скелі чув давно.

Популярний міф про таємничий дверний отвір обертається навколо жерця інків на ім'я Араму Муру, який утік від іспанських конкістадорів зі священним золотим диском, що зберігався в храмі Коріканча в Куско. Імовірно, він активував дверний отвір за допомогою диска і втік в інший вимір або у світ духів, зникнувши назавжди.

У середині дверного отвору справді є заглиблення, в якому, як свідчить легенда, жрець помістив диск.

Нагадаємо, "Врата пекла" в Росії розчиняються швидше. Дослідники виявили, що кратер Батагайка в Сибіру розширюється з неймовірною швидкістю і на те є причина.