/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F459%2F8987af150ea5fbc8580969fb7d5e226f.jpg)
Як ДБР боїться шукати "перевертнів" із СБУ
Рік тому до київського підприємця із фейковим обшуком навідались невідомі у формі СБУ.
«Шукаючи» цих людей, ДБР не провело жодної слідчої дії.
Про це пишуть "Наші гроші".
Минулого року сталась дивовижна історія з обшуком київського підприємця Дмитра Нікіфорова.
14 березня у 22.30 до його квартири прийшли з обшуком люди в формі СБУ.
Одягнуті були хлопці ніби з фронту: зброя, камуфляж, захист.
Дивовижність історії полягає в тому, що «силовики» (чи хтось, хто ними прикидався) були без ухвали суду та понятих, не повідомили навіть причини обшуку.
Посвідченнями мигнули перед очима так, щоб не можна було нічого прочитати, а після обшуку не залишили ніякого документа.
Найімовірніше, запланована операція прибульців тоді зірвалась.
По-перше, самого підприємця вдома не було, лише його дружина.
По-друге, швидко прибув адвокат, який викликав наряд поліції.
Поліцейські, поспілкувавшись із «СБУшниками» невдовзі покинули конфліктне місце, а одразу за ними зникли й озброєні невідомі.
Підприємець опинився перед дилемою: або ж це були реальні офіцери СБУ, які вирішили реалізувати особистий нелегальний «проєкт», або ж це були переодягнуті бандити.
За будь-якого варіанту відбувся злочин і, не бажаючи його повторення, Нікіфоров звернувся до ДБР.
Оскільки пошук злочинців серед силовиків – це їхня справа.
Так от.
Увесь цей час єдине, чим займалось Державне бюро розслідувань, – це зробило все, щоб навіть не почати розслідування.
Ця історія – чудова ілюстрація до того, як працює відновлення справедливості у нашій країні.
Варто лише описати хронологію подій.
Спершу варто зауважити, що відразу після вказаних подій сама СБУ на всі запити, чи були то їх співробітники, вперто відповідала щось на зразок, що трава зелена, а небо блакитне.
І лише після численних відписок на черговий депутатський запит повідомила, що жодних дій відносно підприємця за його адресою не проводила і питань до нього не має.
Правда, зважаючи на неохочість, з якою вона це зробила, так виглядає, що у Службі прекрасно знають цих співробітників-перевертнів.
Тобто встановити істину мала би ДБР.
Хронологія встановлення була такою:.
28 березня.
Нікіфоров пише заяву про злочин.
ДБР її не реєструє.
12 квітня Печерський суд зобов’язує ДБР розпочати кримінальне провадження.
Півтора місяця після розпочатого провадження ДБР не робить нічого.
Хоча би його особисто.
У відповідь – тиша.
16 липня Печерський суд після скарги підприємця про бездіяльність ДБР зобов’язує слідчих відповісти на клопотання про допити.
13 вересня (!) Нікіфоров отримує на пошті листа від ДБР.
У ньому йдеться, що ніби-то ще 24 травня ДБР у відповідь на клопотання прийняв постанову, вирішивши провести допит.
Але допитати лише поліцейських, а всіх інших свідків – ні.
Бо цього для виявлення істини не потрібно.
Цитата: «Решта осіб, яких просить допитати Нікіфоров на вказаній стадії досудового розслідування, є недоцільним».
Тут варто зазначити, що допит поліцейських був абсолютно без сенсу.
Вони вже давно дали пояснення, що «СБУшники» показали їм посвідчення, вони цим посвідченням повірили.
Що там написано – не пам’ятають, бодіками посвідчень не зафіксували.
На запитання адвокатів Нікіфорова: «Чи слідство хоч щось зробило у справі?» слідчий Гасанов відповів отак:.
«Орган досудового розслідування не може задовольнити направлений Вами адвокатський запит в частині надання інформації про проведені слідчі дії у зв’язку з тим що інформація, яка стосується кримінального провадження є таємною».
Наступні місяці «слідство» тривало настільки таємно, що не можна було зафіксувати жодного його кроку.
Адвокати підприємця продовжували бомбардувати ДБР і прокуратуру скаргами.
Якщо звести відповіді до однієї фрази, то вона звучатиме так: «Більше сюди не пишіть.
Ми все одно нічого розслідувати не будемо».
7 січня 2025 року Відповідь Прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Слідчому Гасанову надані додаткові вказівки.
Підстав до його відсторонення нема.
30 січня 2025 року Чергова відповідь прокуратури:.
«Процесуальним керівником старшому слідчому Гасанову надані письмові вказівки про проведення додаткових слідчих(розшукових)дій.
Після виконання слідчим вказівок прокурора буде розв’язано питання щодо доцільності надання додаткових письмових вказівок».
21 березня 2025 року Відповідь ДБР на скаргу:.
«Направляємо вказане звернення до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві».
Тобто до тих, на кого і скаржаться.
І нарешті апогей історії, остання відповідь прокуратури, яку можна описати одним реченням: «Відтепер ми вам взагалі нічого не будемо повідомляти».
10 квітня 2025 року Прокуратура у сфері оборони Центрального регіону:.
«Нікіфоров не є стороною кримінального провадження, а є заявником….
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий … мають право оскаржити недотримання розумних строків слідчим.
З огляду на викладене, оскільки Нікіфоров не є стороною кримінального провадження, підстав для оскарження ви не маєте».
Тобто прокуратура стверджує, що оскільки Нікіфоров не є потерпілим, а лише написав заяву про злочин, то й прав у нього на скарги про слідчого – немає.
За логікою керівника прокурорів Артема Новова людина, до якої вночі вриваються невідомі люди з автоматами, проводять обшук і потім безслідно щезають – жодних проблем від цього не відчуває.
Але Бог з нею, з прокурорською логікою.
Існує ж і ще й закон.
Наприклад ст.55 КПК: «Права та обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення».
Не віриться, що прокурори, нехай навіть в Україні, мають настільки посередні знання законів.
Більше віриться у те, що і ДБР, і військова прокуратура просто вирішили не торкатись цієї справи.
Причини цього невідомі: чи то переляк, чи то дружні стосунки із представниками іншої силової структури.
Майбутнє цієї історії, найімовірніше, буде без хепі-енду.
На слідчого Джангіра Гасанова надій жодних.
Здається, його й поставили на цю справу лише для того, щоб виконати волю начальства її зупинити.
Гасанов навіть якби й хотів, то голосу підняти не зможе.
Переселенець із Луганщини, він нещодавно отримав грошову компенсацію у 2.7 млн грн згідно з Постановою Кабміну N280 про «забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб».
Зрозуміло, що отримати таку суму грошей можна, лише маючи дуже хороші стосунки з керівництвом.
А єдине бажання керівників: закинути подалі справу про «тіньовиків із СБУ».
Але найприкріше навіть не ця одна історія, а загальний принцип: українські силовики можуть виробляти все, що завгодно, і жоден закон їх уже не зупиняє.
Здається, якщо ця тенденція почне розростатись, то вони де-факто почнуть керувати країною.
Якщо вже не керують.
Дмитро Нікіфоров у коментарі «Нашим грошам»:.
«Я, звісно, розумію, що ДБР нічого не розслідує і розслідувати не хоче/не може.
І всі ці умовні Гасанов Джангір Відаді Огли ніколи вже і ні за яких обставин працювати на Державу не будуть, які б реформи не проводились.
Також розумію, що в той час, коли бойове крило СБУ воює з ворогом на багатьох напрямках, багато їх тилових колег займаються численними темами/схемами та відвертим бандитизмом.
Єдине, чого я не розумію, що з цим всім робити».
Автор: Олекса Шалайський.

