Трансляція триває вже три тижні: мільйони людей дивляться на міграцію шведських лосів

Про це пише The Guardian.

Більшу частину часу на трансляції нічого особливого не відбувається. Камери показують широку північну річку, яка тече незайманим лісом із ялин і сосен. Але вже шостий рік поспіль трансляція приваблює мільйони глядачів.

Коли Den stora älgvandringen (що по-різному перекладається як "Велика міграція лосів" або "Великий похід лосів") вперше вийшов в ефір на платформі за запитом громадського мовника SVT 2019 року, його подивилися майже мільйон людей. Минулого року їхня кількість становила 9 мільйонів.

Цього року глядачів стане ще більше. З огляду на стан справ у світі, тритижнева цілодобова пряма трансляція кількох сотень лосів, що обережно перетинають річку Онгерман на півночі Швеції, щоб дістатися до своїх літніх пасовищ, може виявитися саме тим, що потрібно глядачам.

Випуск шоу у 2025 році стартував на цілий тиждень раніше через теплішу, ніж зазвичай, весняну погоду.

"Навколо багато лосів. Вони чекають на нас. Нам довелося пристосуватися. Але все має бути гаразд", — сказав продюсер Стефан Едлунд телеканалу SVT.

За словами Едлунда, команда програми з 15 осіб, що працює в диспетчерській в Умео, за 600 км на північ від Стокгольма, вже проклала більшу частину з 20 000 метрів кабелів і встановила понад 30 віддалених відеокамер і камер нічного бачення.

Шанувальники шоу вже кажуть, що готові.

62-річна Улла Мальмгрен, одна з відданих фанаток, сказала, що запаслася кавою і готовою їжею на весь час, щоб не упустити жодної хвилини. "Спати? Забудьте про це. Я не сплю", — сказала вона.

Шоу і його успіх є частиною зростаючої тенденції "повільного телебачення", піонером якої, на думку декого, був покійний американський поп-художник Енді Воргол, чий фільм "Сон" 1964 року показав поета Джона Джорно, який спляче протягом п'яти годин і 20 хвилин.

Зовсім нещодавно ця концепція набула розвитку в попередньо записаному репортажі Bergensbanen норвезької телекомпанії NRK, в якому щохвилини демонстрували семигодинну поїздку потягом з Бергена в Осло з архівними кадрами, щоб оживити час, проведений у 182 тунелях лінії.

Близько 20% населення Норвегії дивилися його хоча б один раз. Два роки по тому приблизно половина 5,5-мільйонного населення країни подивилася хоча б частину трансляцій NRK — цього разу в прямому ефірі і без зупинок — про 134-годинну морську подорож із Бергена до Кіркенеса.

Відтоді мовник випускав в ефір щонайменше одне повільне телешоу на рік, включно з 18 годинами плавання лосося вгору за течією, 12 годинами спалювання дров, 24 годинами академічних лекцій про конституцію і 12-годинним марафоном із в'язання.

Мовники в Іспанії, Португалії, Франції, Великій Британії, Австралії та інших країнах наслідували їхній приклад. В Утрехті, Нідерланди, пряма трансляція з підводної камери дає змогу глядачам зателефонувати у віртуальний дверний дзвінок і пропустити рибу, що нереститься, через шлюз.

Повільне телебачення показує те, що відбувається, в тому темпі, в якому воно сприймається, а не прискорене за допомогою сюжету і монтажу. Його привабливість, за словами експертів у галузі ЗМІ, полягає саме в заспокійливій відсутності постановочної напруги і драми.

"Це стає дивним чином захопливим, тому що не відбувається нічого катастрофічного, нічого видатного. Але в цей момент щохвилини відбувається щось дуже прекрасне", — сказала Аннет Гілл, професор медіа та комунікацій.

Звичайно, іноді щось трапляється. SVT навіть надсилає push-повідомлення, коли з'являється перший лось під час Великої міграції лосів, і запускає на екрані лічильник, що показує, скільки лосів зуміли перетнути річку, яка може бути небезпечною.

Минулого року камери програми зафіксували 87 лосів, які благополучно переправилися.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про вимерлих ірландських лосів, які мали неймовірно величезні роги. Незвичайні придатки стародавнього чудовиська досягали в довжину 3,6 метра від кінчика до кінчика і виглядали вельми вражаюче. Однак учені досі не можуть зрозуміти, чим викликані настільки вражаючі розміри рогів.