Переговорний тупик

Якщо WSJ не помиляється і мирна пропозиція США – це визнання Криму російським і американський протекторат над ЗАЕС, то ніякої мирної угоди не буде.

Щодо визнання Криму – на це навряд чи піде Київ. Якщо Енергодар – територія під управлінням США – на це не піде РФ. Це угода без угоди, де всі потім будуть винні. 

А тепер трохи про те, що буде потім, якщо цей сценарій буде реальним:

1. Для нас вкрай важливо не розіграти сцену ображеного. Ображатися в політиці має право тільки дуже сильний.
2. Угоду про наші надра доведеться підписувати. бо без неї ми 100% не матимемо підтримки США. З цією угодою підтримка не 100%, але залишається.
3. Завершення цих переговорів передбачає, що для нас найважливішими стають переговори США-ЄС. Я про це неодноразово писав і зараз лише повторю: наша головна задача утриматися в політичному і безпековому периметрі ЄС. Наголошу окремо: США змушені будуть вести ці переговори (на відміну від нашої війни вийти з цих переговорів США не можуть), адже це ключова точка протистояння з Китаєм.

Щодо війни, то наступне переговорне вікно відкриється тільки після закінчення літньої воєнної кампанії.