Чому Папи Римські змінюють ім'я: до чого тут язичництво та космос
Чому Папи Римські змінюють ім'я: до чого тут язичництво та космос

Чому Папи Римські змінюють ім'я: до чого тут язичництво та космос

Монархи та релігійні лідери часто приймали нові імена після приходу до влади, і ця традиція мала важливе значення впродовж всієї історії. Однак у випадку з Папством це не завжди було обов'язковою вимогою.

Про це пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Практика вибору нового імені при обранні на роль Папи почалася лише в VI столітті, причому це рішення тісно пов'язане як з релігійною символікою, так і з особистою ідентичністю нового понтифіка.

Перший відомий випадок, коли Папа прийняв нове ім'я, стався у 533 році, коли священнослужитель, на ім'я Меркурій, став Папою Іваном II. Його первісне ім'я, похідне від римського божества, вважалося несумісним з його новою роллю лідера християнської церкви.

Його коротке Папство, що тривало трохи більш як два роки, включало такі важливі дії, як заслання єпископа Контумеліоса з Рієса за перелюбство і відлучення від церкви Акометеїв, чернечого ордену, відомого своїми безперервними молитвами.

Його рішення змінити ім'я створило прецедент, хоча ця традиція не одразу набула широкого розповсюдження. Іван III, який спочатку мав ім'я Кателін, наслідував цей приклад 25 років потому, але ще деякий час зміни імен відбувалися нерегулярно. Примітно, що Папа Ландо в 913 році був останнім, хто використовував повністю оригінальне ім'я до Папи Франциска.

Послідовне прийняття Папських імен стало більш поширеним з такими постатями, як Іван XIV у 983 році та Григорій V у 996 році. Обидва вирішили дистанціювати свої Папські імена від своїх імен при народженні, посилюючи все більше значення прийняття нової ідентичності. Цей поступовий зсув відображав не лише богословські пріоритети, але й бажання відповідати попередникам та християнським ідеалам, віддаляючись від язичницьких асоціацій, подібних до тих, що пов'язані з ім'ям Меркурій.

Цікаво, що, попри цей ранній дискомфорт від язичницької символіки, Ватикан зберіг давній інтерес до астрономії. Папа Григорій XIII, як відомо, реформував календар у 1582 році на основі небесних даних, усунувши 10 днів, щоб краще узгодити літургійний рік із сонячним циклом.

Ватиканська обсерваторія, відома латиною як Specola Vaticana, зробила свій внесок у науковий прогрес завдяки каталогізації зірок та іншим дослідницьким зусиллям. Серед її членів кілька вчених-єзуїтів і чотири монахині назвали астероїди на свою честь. Нещодавно брат Боб Макке, куратор метеоритів в обсерваторії, створив спеціалізований пристрій для вимірювання зразків з астероїда Бенну, продовжуючи внесок Церкви в наукові дослідження.

Важливо На місці Таємної вечері зробили відкриття: що виявили вчені у середньовічному храмі

Еволюція Папських імен висвітлює ширшу трансформацію всередині Церкви, яка відображає зміни в культурних цінностях, релігійних пріоритетах і балансі між традиціями та інноваціями. Ці рішення показують, як символи та імена мають довготривалий вплив як у вірі, так і в науці.

Раніше Фокус писав про знайдений на Сицилії стародавній лекційний зал. Вчені вважають, що він був частиною древньої гімназії, збудованої у II столітті до н. е.

Також ми розповідали про 3000-річне кладовище залізного віку, виявлене в ОАЕ. Залізний вік ознаменував собою трансформаційний період для цієї місцевості, особливо з розвитком іригаційної системи, яка підтримувала оазисне сільське господарство.

Теги за темою
церква
Джерело матеріала
loader
loader