Коли прийде новий Папа: Чи стане Україна бастіоном католицизму у світі, який тріщить по швах
Коли прийде новий Папа: Чи стане Україна бастіоном католицизму у світі, який тріщить по швах

Коли прийде новий Папа: Чи стане Україна бастіоном католицизму у світі, який тріщить по швах

Напередоднi прощання з Папою Фокус пригадав, що таке католицька церква та яку роль вона відіграла в історії світу, Європи, а головне України.

Християни в Римi — від катакомб до позолочених палат

Про перші християнські громади в Римській імперії відомо ще з I століття (що цілком відповідає церковній версії духовної історії християнства). Це не була централізована структура. Християнськi осередки утворювалися спонтанно й існували окремо, а поєднував їх лише духовний або доктринальний зв’язок. Керівника громади вірні люб’язно називали «батьком». Латинською це звучало як «папа», а в Греції (там було зосереджено більшість громад у ранній період існування християнства) – «патріарх».

У IV столітті Римська імперія, центр впливу якої на той момент змістився у її грецьку частину, зусиллями імператора Констянтина Великого зробила християнство офіційною релігією. Відтак довелося організувати та структурувати саму церковну організацію. Рим тоді перетворився на провінційне місто із величною історією. Таку ж роль було відведено й керівнику Римської церкви – Папі, який вважав себе першим (хронологічно) лідером християнської громади – прямим послідовником апостола Петра (якого католики вважають першим Папою). 

Натомість уся реальна влада зосередилася у Константинополі у руках місцевого церковного керівника – Патріарха. Який у свою чергу вірно служив візантійському імператору.

Рим та Константинополь – дві столиці християнського світу
Фото: Getty Images
Рим та Константинополь – дві столиці християнського світу
Фото: Getty Images

У Візантії, яка перейняла та удосконалила державні традиції Римської імперії, Церква виконувала чітку відведену їй функцію – дбати про людську культуру та духовність. Таке собі міністерство культури, пропаганди та соціальної політики в одній організації. Проте у населеній варварами Західній Європі християнська церква була єдиним організованим та структурованим інститутом серед моря хаосу, який поглинув Західну Європу в похмурі часи раннього Середньовіччя. Тут і зіграла свою роль духовна єдність, яка була притаманна різним християнським громадам з початку їх існування. 

Християнська церква стала каркасом, який перетворив розрізнені племена Європи у єдине цивілізаційне ціле. І зі зростанням та розвитком Західної Європи зростав і авторитет її духовного пастора в тоді ще єдиній християнській Церкві.

Крим та Херсонес: де відбували заслання та проповідували Папи, яких вигнали з Риму

Натомість Русь-Україна більше контактувала із Візантією та перебувала у її культурно-цивілізаційному фарватері. Про перших християн на території України у ранньому Середньовіччі ми дізнаємося з археологічних джерел. У Криму, частина якого була провінцією Візантії, природно, діяв Константинопольський патріархат. 

Стародавнє греко-римське місто Херсонес Таврійський (Херсон) включене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2013 року
Фото: Getty Images

Саме тут відбувся перший відомий достовірний контакт сучасних українських земель із Римським понтифікатом. I саме сюди - до Херсонеса — свого часу могутній візантійський імператор Констант II заслав непокірного Папу Римського Мартина. Ще раніше, у кінці I століття, сюди ж було заслано напівлегендарного Папу Климента. Згідно із легендою, він навіть на каторзі продовжував проповідувати - за що його жорстоко вбили язичники. Згодом Папа Климент був визнаний святим та покровителем каторжан і моряків.

Климент Римський — святий Православної і Католицької церкви близько 98 року був засланий із Рима в Інкерманські каменоломні, де проповідував. Зустрів мученицьку смерть в Херсонесі
Фото: Википедия
Святого Мартина у березнi 655 року вислали до Херсонеса у Криму, де папа й помер
Фото: Википедия

Володимир хрестить Русь-Україну та обирає Візантію

Надалі ми дізнаємося про хрещення спочатку окремих князів – Аскольда (середина IX століття) та Ольги (середина X століття), а згодом і цілої країни Володимиром Великим у 988 році. Хрещення це було не православним — адже Церква ще залишалася єдиною, попри уже суттєві розбіжності в обрядах та релігійних канонах. Проте Володимир Великий відніс Русь-Україну саме до Константинопольської церкви.

Володимир Великий відніс Русь-Україну саме до Константинопольської церкви
Фото: Getty Images

Ймовірно, князь Володимир обрав саме Візантію зокрема й через те, що його брат, якого вiн скинув з престолу, обрав іншу імперію – західну. Є історичні відомості, які стверджують про тісні контакти Ярополка зі Священною Римською імперією. Чи приймав християнство Ярополк, достеменно не відомо, проте він як мінімум був прихильником інтеграції Русі саме із західним християнством. 

Врешті син Володимира Великого Ярослав Мудрий домігся фактичної незалежності Київської митрополії, поставивши незадовго до своєї смерті на її чолі русина Іларіона. А через три роки, у 1054-му, християнська Церква розкололася. З цього моменту ми й маємо Католицьку та Православну Церкви.

Римська церква набирає вагу

У Західній Європі, де на той момент так і не було утворено могутніх централізованих держав, владний вакуум зайняла католицька церква. Для цього їй було потрібно перемогти німецьких імператорів, які прагнули побудувати таку ж могутню імперію, проте програли. Відтак папа Римський став не лише духівником Європи, а й цілком реальним лідером, і не лише моральним.

Вже у 1095 році cаме Папа Римський узявся допомогти візантійському імператору у його боротьбі проти турків (тоді ще сельджуків). Так почалися хрестові походи, які тривали майже два століття.

Папа Римський узявся допомогти візантійському імператору у боротьбі проти турків: так почалися хрестові походи
Фото: Getty Images

Хрестоносцi, монголи та коронування Данила — чи став вiн католиком?

Коли у XIII столітті до Європи прийшли монголи, саме Папа Римський узявся організовувати хрестові вже походи проти них. Для цього було залучено Галицько-Волинського князя Данила, якого навіть було короновано правителем Русі. При цьому держава залишалася православною, як і сам король Данило. Ось такі чудеса дипломатії створює зовнішня загроза.

Данило Галицький — засновник Галицько-Волинського князівства, один з найвідоміших українських правителів Середньовіччя

Був католиком при народженні і, ймовірно, прийняв королівський титул (принаймні так себе іменував на печатці) останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II Болеслав. Принаймні його вбивство місцевими боярами стало приводом для Польського королівства роздмухати протистояння на релігійному ґрунті. І з цього моменту протистояння по лінії православ’я/католицизм справді переміщується на українські землі. Релігія стала швидше інструментом в руках польських імперських політиків, ніж причиною протистояння, проте воно було жорстоким та кривавим.

Чому Івану Федоровичу легше дихалося при дворі польського короля, ніж у московського царя

Іншою стороною контакту українців із католицизмом стало культурне вікно у Європу. В ці часи католицька церква переживала підйом. Церква тоді опікувалася медициною, наукою, освітою та культурою в цілому. Деякі українці мандрували західною Європою, здобували там освіту та викладали у тамтешніх університетах.

Проте давалися взнаки численні внутрішні проблеми. Неефективність консервативної системи, ряд помилок у зовнішніх та внутрішньоцерковних справах призвели до падіння авторитету Церкви у XVI столітті. Тоді Європою прокотилася церковна Реформація. 

Пам'ятник першодрукарю Івану Федоровичу неподалік місця, де у XVI столітті працювала друкарня Львівського ставропігійного братства
Фото: Getty Images

Поширеними «трендами» стало книгодрукування та переписування Євангелія на рідні мови. Торкнулися вони й України. Українською було перекладено Біблію, а в Острозі місцевий князь відкрив друкарню. Там знайшов прихисток Іван Федорович (Федоров), якого за його винахід переслідували у Московському царстві. Він отримав освіту у Кракові, проте, коли цар Іван Грозний запросив його заснувати друкарню у Москві, вирішив повернутися на Батьківщину. Московській владі тоді був потрібен засіб масового і швидкого створення та поширення релігійних книг для християнізації щойно захоплених земель (зокрема Казанського ханства). Проте, коли у Московській державі почалася оприччина (масове гоніння усіх кого підозрювали у нелояльності до влади) він переїхав із Москви до Великого князівства Литовського, а згодом до Львова та Острога.

Гетьмани-єзуїти — звiдки бере початок Києво-Могилянська академія

Окремим епізодом в історії української культури стала діяльність Товариства Ісуса (Ордена єзуїтів), який отримав діаметрально протилежну славу у країнах де намагалися реформувати католицьку церкву (там він став інструментом реакції з усіма наслідками) і в країнах поза межами католицького світу, якою була й Україна. Єзуїти відкривали на українських землях заклади, де освіту найкращого європейського зразка здобували відомі українські релігійні та політичні діячі. 

Через систему єзуїтської освіти пройшли гетьман Богдан Хмельницький та засновник Київського колегіуму (який потім став Києво-Могилянською академією) православний митрополит Петро Могила.

Засновник Київського колегіуму православний митрополит Петро Могила

Західна Церква по-українськи: спершу унiйна, потiм греко-католицька

Українські землі опинилися в епіцентрі спроби об’єднання церков через кілька століть після розриву. Створена в результаті Берестейської церковної унії нова церква спочатку була вороже сприйнята українцями. Проте після перепідпорядкування українського православ’я Москві, унiатська церква із практично повністю православною обрядовістю, проте підпорядкована Папі Римському, стала єдиною і чудовою альтернативою для українців.

В той час у Європі авторитет Церкви вже було суттєво підірвано. Чимало країн перейшли у протестантизм. Католицькі країни ж законсервувалися у Середньовіччі й негативи, із цим пов’язані, проектувалися на католицьку церкву. Тому, коли у Франції у кінці XVIII століття вибухнула революція, атеїстичний аспект був її невід’ємною частиною. Церква, яка активно підтримувала старий лад, вважалася революціонерами одним із коренiв усіх проблем.

Діаметрально протилежним шляхом пішла Папська церква на українських землях. Її нове життя розпочалося після приєднання Галичини до австрійської монархії Габсбургів. Тоді унійна церква здобула нове найменування – греко-католицька. Проте це був не просто ребрендинг. По-справжньому змінилася сама її суть.

Все почалося одразу із діяльності єпископа Андрія Бачинського, який став таким собі антиподом Феофана Прокоповича, першого ректора Києво-Могилянської Академії, який ставши радником московського царя Петра І став основним ідеологом меншовартості українців у Російській імперії (ймовірно саме він був автором самого терміну “Росія”). Адже він теж був радником монарха, який очолював державу, що захопила українські землі, проте використав це на користь своєму народові. Він домігся від імператриці Марії Терезії лояльності до греко-католицької церкви й широких прав, які вона використала максимально ефективно.

Церква і національне відродження

В той час як у Європі авторитет католицької церкви і, відповідно, папства, рухався по низхідній, в Україні греко-католицька церква стала основою національного відродження українців. Церква не лише залишила за собою соціальну сферу, яка у ХІХ столітті ставала світською, а й стала рушієм української національної економіки на австро-угорських землях.

У XX столітті керівники УГКЦ Андрiй Шептицький та Йосип Сліпий дали приклади справжнього вiдданного служiння.

Керівники УГКЦ Андрiй Шептицький та Йосип Сліпий дали приклади справжнього вiдданного служiння
Керівники УГКЦ Андрiй Шептицький та Йосип Сліпий дали приклади справжнього вiдданного служiння

Андрiй Шептицький, застосовуючи свій величезний авторитет, який здобув у світі за десятиліття правління Церквою, захищав українців і не лише (в роки Другої світової війни Владика не побоявся захищати євреїв від нацистів). А Йосип Сліпий став зразком мучеництва за свої релігійні переконання. Адже коли радянська влада запропонувала йому вибір між переходом у православ’я (як це сталося з тими єпископами, які погодилися провести Псеводособор та ліквідувати УГКЦ), що передбачало отримання певних привілеїв, та долею в’язня в таборi у випадку відмови, Владика Йосип обрав друге.

У перший рік нового тисячоліття суверенну Україну вперше відвідав Папа Римський з офіційним візитом. Зробив це Папа польського походження з українським корінням Іоан Павло II.

Папа Іван Павло II під час візиту до України у 2001 році
Папа Іван Павло II під час візиту до України у 2001 році
Папа Іван Павло II під час візиту до України у 2001 році

Чи буде Південна церква в свiтi Глобального Пiвдня?

Зараз католицька церква залишається могутньою релігійною організацією, яка здійснює вагомий вплив на культуру світу. Вона фактично витіснена із країн «золотого мільярда», але залишається провідною релігією у країнах Латинської Америки та Африки. Тобто католицизм плавно перекочовує у країни Глобального Півдня — і правління першого за 1200 рокiв неєвропейського Папи Франциска (у миру — Хорхе Маріо Берґольйо, народився в Аргентинi) це яскраво демонструє. Цим же пояснюється і його політична позиція, зокрема й щодо російської агресії проти України.

Франциск — перший за 1200 рокiв неєвропейський Папа Римський
Франциск — перший за 1200 рокiв неєвропейський Папа Римський
Франциск — перший за 1200 рокiв неєвропейський Папа Римський
Франциск — перший за 1200 рокiв неєвропейський Папа Римський

Наразі основними бастіонами католицизму у Європі залишаються Польща, Італія та Україна з її греко-католицькою церквою – потенціал, який виглядає досить перспективно. 

У світі, який тріщить по швах, католицька церква може знову стати однією з небагатьох глобальних інституцій, як це було у ранньому Середньовіччі. I Україна зі своєю не найчисельнішою, проте організованою, цілеспрямованою, а головне — унікальною паствою має усі шанси опинитися дотичною до цього дивного нового світу.

Джерело матеріала
loader
loader