Земні океани можуть змінити колір: вчені кажуть, що вони не завжди були блакитними

Людство звикло називати Землю "блакитною планетою", що пов’язано з великими обсягами рідкої води, що дає характерний відтінок у білому світі. Однак, так було далеко не завжди й не факт, що це так і залишиться.

Згідно з новим дослідженням вчених університету Наґої (Японія), у давнину наша планета з космосу здавалася б зеленою. Їхня робота оприлюднена в Nature Ecology & Evolution.

Дослідження стосувалося часів, коли життя лише робило "перші кроки" і поступово відкривало для себе принади отримання енергії від світла Сонця. Ці часи називають Архейським еоном, який охоплює проміжок часу від 4 до 2,5 мільярда років тому.

Атмосфера тих часів не мала кисню, що створювало чудові умови для насичення води двовалентним залізом. Цей метал добре розчиняється у воді з низькою концентрацією кисню.

Проте з появою перших фотосинтетичних організмів атмосфера почала поступово насичуватися киснем. Розчинне двовалентне залізо при окисненні переходить в нерозчинний тривалентний стан і починає формувати оксиди (іржу) через що вода починає мутніти. Речовина, яка утворюється в цьому випадку, називається гідроксидом заліза (III) — вона відмінно блокує ультрафіолет і синє світло, тоді як товща води може сама по собі заблокувати червону довжину спектра. Тим самим для глибоководного життя було б доступним лише зелене світло.

Сучасні фотосинтетики при поглинанні сонячної енергії використовують переважно речовину під назвою хлорофіл. Однак древні організми мали ще один пігмент під назвою фікоеритробілін (або скорочено PEB). В цей час він присутній у деяких мікроорганізмів, що живуть у специфічних умовах, де треба виживати у зеленій воді.

Наприклад, навколо японського вулканічного острова Іводзіма. У цьому місці рясний вулканізм викидає у воду велику кількість залізовмісних сполук, чим забарвлює воду в характерний каламутно-зелений колір.

Після того як атмосфера Землі наситилася киснем і сформувався озоновий шар, для фотосинтезуючих бактерій стало доступне біле світло, що вимагало від них адаптацій до нових умов.

Це підтверджує, що наша планета не завжди була блакитною, а також припускає, що її колір може змінитися у майбутньому. Наприклад, він може стати фіолетовим, якщо в атмосфері збільшиться вміст сірки й бактеріям доведеться використовувати якийсь інший пігмент.

Як повідомлялося раніше, марсохід Curiosity знайшов на Марсі найдовші молекули на підставі вуглецю, які будь-коли виявляли на цій планеті. На Землі такі часто є частиною живих організмів.