Космічні "фабрики золота": вчені стверджують, що розгадали ще одну загадку Всесвіту

Астрономи десятиліттями намагалися дізнатися, як у Всесвіті з’явилися найважчі хімічні елементи, такі як золото.

Під час вивчення архівних знімків 20-річної давності, зроблених телескопами NASA та ESA, вони знайшли несподівану підказку в магнетарах (сильно намагнічених нейтронних зірках), яка вказує, де шукати космічні «фабрики золота».

Про це повідомляє CNN.

Вчені вважають, що легші елементи, такі як водень і гелій, а також невелика кількість літію, ймовірно, з’явилися відразу після Великого вибуху, який створив Всесвіт 13,8 мільярда років тому.

Потім вибухи зірок призвели до появи важчих елементів, таких як залізо, з яких будувалися новонароджені зірки та планети.

Але розподіл у Всесвіті золота, який важчий за залізо, вже багато років є загадкою для астрофізиків.

«Це досить фундаментальне питання з погляду походження складної матерії у Всесвіті.

Це кумедна головоломка, яку насправді досі не розв’язано», — сказав Анірудх Патель, провідний автор дослідження та докторант фізики у Колумбійському університеті у Нью-Йорку.

Раніше виникнення золота у космосі пов’язували лише зі зіткненнями нейтронних зірок.

Одну з таких подій астрономи спостерігали 2017 року.

Результатом такого катастрофічного зіткнення, яке астрономи називають «кілонова», стала поява важких хімічних елементів — золота, платини та свинцю.

Тому кілонові ще називають «золотими фабриками» у космосі.

Співавтор дослідження Ерік Бернс, доцент та астрофізик з Університету Луїзіани, вважає, що більшість таких зіткнень чи злиттів нейтронних зірок сталося за останні кілька мільярдів років.

Але на архівних знімках телескопів вчені виявили спалахи магнетарів, що утворилися набагато раніше — на зорі існування Всесвіту.

Ці спалахи могли стати ще одним способом, яким Всесвіт створював золото та інші важкі елементи.

Дослідники вважають, що завдяки спалахам гігантських магнетарів у галактиці Чумацький Шлях могло з’явитися до 10% елементів важчих за залізо.

Вона настільки масивна, що змінила обертання Землі та збільшила тривалість доби.